ДБН А.2.2-1-2003 Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
СКЛАД І ЗМІСТ МАТЕРІАЛІВ ОЦІНКИ ВПЛИВІВ НА
НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ (ОВНС) ПРИ
ПРОЕКТУВАННІ І БУДІВНИЦТВІ ПІДПРИЄМСТВ,
БУДИНКІВ І СПОРУД

ДБН А.2.2-1-2003

з 01.04.2004 р.

Дані будівельні норми встановлюють порядок розроблення матеріалів оцінки
впливів на навколишнє середовище (ОВНС) у складі проектної документації на нове
будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення об'єктів промислового
та цивільного призначення (далі - планована діяльність), основні вимоги
до складу й змісту цих матеріалів.
Додаткові вимоги щодо складу матеріалів ОВНС об'єктів зі специфічними умовами
будівництва, а також при ліквідації наслідків аварій і катастроф, консервації й ліквідації
підприємств, будинків і споруд визначаються в окремих відомчих нормативних
документах.
Норми є обов'язковими для органів державного управління, контролю і
експертизи, місцевого й регіонального самоврядування, підприємств, організацій і
установ незалежно від форм власності і відомчої належності та фізичних осіб, котрі
здійснюють свою діяльність у межах України.
Основні терміни та їх визначення наведені у додатку А.

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1 Метою ОВНС є визначення доцільності і прийнятності планованої діяльності і
обгрунтування економічних, технічних, організаційних, санітарних, державноправових
та інших заходів щодо забезпечення безпеки навколишнього середовища.
1.2 Матеріали ОВНС надаються у складі проектної документації уповноваженим
державним органам для експертної оцінки і повинні всебічно характеризувати результати
оцінки впливів на природне, соціальне, включаючи життєдіяльність населення,
і техногенне середовище (далі - навколишнє середовище) та обґрунтовувати
допустимість планованої діяльності.
1.3 Основними завданнями ОВНС є:
- загальна характеристика існуючого стану території району і майданчика (траси)
будівництва або їх варіантів, де планується здійснити плановану діяльність;
- розгляд і оцінка екологічних, соціальних і техногенних факторів, санітарно-епідемічної
ситуації конкурентно-можливих альтернатив (у тому числі технологічних і
територіальних) планованої діяльності та обгрунтування переваг обраної
альтернативи та варіанта розміщення;
- визначення переліку можливих екологічно небезпечних впливів (далі - впливів) і
зон впливів планованої діяльності на навколишнє середовище за варіантами розміщення
(якщо рекомендується подальший розгляд декількох);
- визначення масштабів та рівнів впливів планованої діяльності на навколишнє
середовище;
- прогноз змін стану навколишнього середовища відповідно до переліку впливів;
- визначення комплексу заходів щодо попередження або обмеження небезпечних
впливів планованої діяльності на навколишнє середовище, необхідних для
дотримання вимог природоохоронного та санітарного законодавств і інших
законодавчих та нормативних документів, які стосуються безпеки навколишнього
середовища;
- визначення прийнятності очікуваних залишкових впливів на навколишнє середовище,
що можуть бути за умови реалізації всіх передбачених заходів;
- складання Заяви про екологічні наслідки планованої діяльності.
1.4 При розробленні матеріалів ОВНС необхідно керуватися вимогами чинного
законодавства (додаток Б), стандарту України ДСТУ ISO-14001-97, чинними державними
будівельними, санітарними та протипожежними нормами, а також місцевими
екологічними умовами й обмеженнями.
1.5 Виконання ОВНС та підготовка її матеріалів, а також виконання окремих розділів
на засадах субпідряду доручається організаціям, які мають відповідну ліцензію.
Вартість робіт з ОВНС проводиться у зведеному кошторисі окремим рядком,
1.6 Порядок виконання та підготовки матеріалів ОВНС повинен відповідати загальній
технологічній схемі інвестиційного процесу будівництва, наведеній у додатку
В:
- замовник визначає виконавця ОВНС;
- замовник і виконавець ОВНС складають, погоджують і публікують Заяву про
наміри за формою, наведеною у додатку Г, із зазначенням переліку очікуваних впливів
планованої діяльності; проводять збір і систематизацію наявних матеріалів про стан
навколишнього середовища, середовища життєдіяльності населення і господарської
діяльності відповідно до переліку впливів; складають завдання на розроблення матеріалів
ОВНС за формою, наведеною у додатку Д, з обгрунтуванням обсягів робіт
залежно від небезпеки для навколишнього середовища планованої діяльності, її альтернативи
(у тому числі відмови від зазначеної діяльності), варіантів розміщення і
стану навколишнього середовища;
- виконавець ОВНС виконує роботи відповідно до завдання на розроблення матеріалів
ОВНС і 1.7-1.12 даних Норм і за результатами цих робіт готує разом із
замовником Заяву про екологічні наслідки діяльності;
- при виконанні ОВНС для видів діяльності й об'єктів, наведених у додатку Е,
замовник або, за його дорученням, виконавець ОВНС через органи місцевої влади
інформує населення про плановану діяльність, визначає місце і порядок проведення
громадських слухань, відкритих засідань, збирає звернення громадян, здійснює розгляд
та врахування зауважень і пропозицій;
- замовник чи, за його дорученням, генпроектувальник подають матеріали ОВНС
у складі проектної документації на узгодження і комплексну державну експертизу відповідно
до чинного законодавства.
1.7 Для видів діяльності й об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку,
наведених у додатку Е, розроблення матеріалів ОВНС виконується в обсязі відповідно
до розділу 2 даних Норм.
Для інших видів діяльності та об'єктів, не наведених у додатку Е, матеріали ОВНС
розробляються у скороченому обсязі, який визначається замовником і
генпроектувальником у кожному конкретному випадку при складанні Заяви про наміри,
за узгодженням з місцевими органами Мінекоресурсів та Державної санітарноепідеміологічної
служби МОЗ України.
1.8 На основі висновків остаточного звіту ОВНС замовник і виконавець ОВНС
складають текст Заяви про екологічні наслідки планованої діяльності і забезпечують
її розповсюдження через засоби масової інформації.
Остаточний звіт ОВНС, з урахуванням громадських інтересів, у складі проектної
документації подається замовником або генпроектувальником на узгодження і проходження
державних експертиз.
1.9 Врахування громадських інтересів здійснюється відповідно до Закону України
"Про планування і забудову територій" та законодавчих документів, наведених у
додатку В.
При цьому замовник планованої діяльності забезпечує:
- інформування в установленому порядку населення про проведення обговорення
планованої діяльності;
- громадське обговорення проекту (широта обговорення повинна визначатися
масштабами очікуваних впливів);
- надання проектних матеріалів представникам громадськості відповідно до Заяви
про наміри (додаток Г).
1.10 Матеріали врахування громадських інтересів повинні містити:
- відомості про опублікування в засобах масової інформації Заяви про наміри і
проведення громадських обговорень;
- письмові та інші документи звернень громадян;
- перелік матеріалів, представлених з боку замовника і виконавця ОВНС на розгляд
місцевого населення та громадських організацій, перелік питань і зауважень
громадян, обгрунтовані відповіді;
- узагальнені рішення про враховану частину громадських пропозицій та обгрунтування,
що стосуються неврахованої їх частини;
- рішення громадської експертизи (якщо вона проводилась).
Коригування матеріалів ОВНС за результатами громадського обговорення здійснюється
за рішенням замовника і генпроектувальника. Мотиви неврахування тих чи
інших рішень, за необхідності, передаються заінтересованій громадськості.
1.11 За наявності впливів планованої діяльності на території сусідніх держав
ОВНС її виконують з урахуванням вимог Конвенції про оцінку впливу на навколишнє
середовище у транскордонному контексті, ратифікованої Україною 19 березня 1999
року.
1.12 При складанні акта вибору і проекту відведення земельної ділянки для розміщення
об'єкта проектування, а також у випадках зменшення нормативної санітарнозахисної
зони матеріали ОВНС подаються в обсязі, достатньому для обгрунтування
висновків при погодженні місця розташування об'єкта органами державного нагляду,
а також визначення обмежень під час використання ділянки.
1.13 Матеріали ОВНС розробляються на підставі інженерно-екологічних, санітарно-гігієнічних,
інженерно-технічних вишукувань і досліджень на базі сучасних методик
і технічних засобів.
Вихідними даними для виконання ОВНС є усі наявні фондові дані, що характеризують
стан навколишнього середовища на досліджуваній території, дані моніторингу,
результати інженерно-технічних і інших вишукувань минулих років, картографічні
матеріали та інша інформація.
1.14 Звітні матеріали з ОВНС повинні за своїм складом і змістом бути достатні
для того, щоб характеризувати:
- дотримання вимог нормативно-правових документів органів державної влади
(Укази Президента, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України та місцевих
органів виконавчої влади);
- дотримання положень чинних природоохоронного, санітарного і містобудівного
законодавств;
- відповідність вимогам чинних нормативних документів (ДБН, ВБН, РБН, національних
стандартів) у частині регламентації ними питань, пов'язаних з природоохоронними
проблемами, використанням природних ресурсів, а також проблемами
забезпечення безпечних умов життєдіяльності людини та експлуатаційної надійності
техногенних об'єктів;
- неперевищення впливів на навколишнє середовище щодо показників, нормованих
і лімітованих на момент проектування об'єкта (ГДК, ліміти та ін.);
- виникнення у навколишньому середовищі небезпечних ендогенних і екзогенних
геологічних процесів та інших явищ (забруднення, заростання водоймищ тощо);
- дотримання екологічних, санітарно-епідеміологічних, інженерно-технічних і місцевих
функціонально-планувальних обмежень;
- ефективність запропонованих ресурсозберігаючих, захисних, відновлювальних,
компенсаційних і охоронних заходів.

2 СТРУКТУРА І СКЛАД РОЗДІЛУ ОВНС
2.1 Розділ ОВНС повинен містити такі підрозділи:
- підстави для проведення ОВНС;
- фізико-географічні особливості району і майданчика (траси) будівництва об'єкта
проектування;
- загальна характеристика об'єкта проектування;
- оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє природне середовище;
- оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє соціальне середовище;
- оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє техногенне середовище;
- комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища
і його безпеки;
- оцінка впливів на навколишнє середовище під час будівництва;
- Заява про екологічні наслідки діяльності.

ПІДСТАВИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ОВНС
2.2 До складу матеріалів підрозділу включають:
- відомості про документи, що є підставою для розроблення матеріалів ОВНС у
складі інвестиційної програми чи проекту будівництва;
- перелік джерел потенційного впливу планованої діяльності на навколишнє середовище
з урахуванням її альтернативних варіантів;
- стислу характеристику видів впливів планованої діяльності на навколишнє середовище
та їх перелік, визначений у "Заяві про наміри" або на інших етапах виконання
ОВНС;
- перелік екологічних, санітарно-епідеміологічних, протипожежних і містобудівних
обмежень;
- дані щодо ставлення громадськості та інших зацікавлених сторін до планованої
діяльності і пов'язаних з нею проблем, що вимагають вирішення;
- перелік використаних нормативно-методичних документів;
- опис методів прогнозування динаміки показників навколишнього середовища і
обґрунтування розрахункових періодів прогнозу;
- дані про структурні підрозділи виконавця та перелік субпідрядних організацій і
фахівців, котрі виконували ОВНС (якщо не наводилися у вступі);
- перелік та стислий аналіз попередніх погоджень і експертиз, включаючи і громадську
експертизу (якщо вона проводилась);
- перелік джерел інформації, використаних при розробленні матеріалів ОВНС.

ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РАЙОНУ І МАЙДАНЧИКА (ТРАСИ)
РОЗМІЩЕННЯ ОБ'ЄКТА ПРОЕКТУВАННЯ
2.3 Підрозділ має містити стислий опис фізико-географічних умов, рельєфу місцевості,
дані про наявність об'єктів природно-заповідного фонду, узагальнену характеристику флори і
фауни в обсязі, необхідному для екологічних, санітарно-епідеміологічних, соціальних і
економічних оцінок на регіональному і місцевому рівнях, характеристику розподілу всіх
негативних факторів у зоні впливів планованої діяльності, а також відповідні картографічні
матеріали, ситуаційні схеми та ін.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'ЄКТА ПРОЕКТУВАННЯ
2.4 До складу матеріалів підрозділу включаються:
- загальна характеристика планованої діяльності та її альтернативи;
- відповідність планованої діяльності містобудівній документації;
- наявність позитивних екологічних, санітарно-епідеміологічних, соціальних і економічних
аспектів реалізації планованої діяльності.

2.5 Стисла характеристика планованої діяльності містить:
- розгляд варіантів розміщення планованої діяльності (утому числі альтернативи
відмови від діяльності), а також варіантів технологічних процесів, якщо вони передбачаються
завданням на проектування;
- дані про розміри будівельних майданчиків, площі зайнятих земельних угідь;
- коротку характеристику виробництва, класи його небезпеки і продукції, що виробляється;
- дані про сировинні, земельні, водні, енергетичні та інші використовувані ресурси;
- опис технологічного процесу планованої діяльності з зазначенням усіх чинників
впливу на навколишнє середовище і технічних рішень, спрямованих на усунення чи
зменшення шкідливих викидів, скидів, витоків, випромінювань у навколишнє середовище,
у порівнянні з найкращими вітчизняними і закордонними аналогами;
- опис інженерних мереж і комунікацій, схем збору, очищення і видалення шкідливих
речовин;
- проектні дані про розрахункові обсяги усіх видів газоподібних, рідких, твердих
відходів виробництва і твердих побутових відходів, а також проектні рішення щодо
екологічної та санітарної безпеки утилізації чи деструкції як на об'єкті, що
проектується, так і при передачі їх на інші підприємства для подальшого використання
та обробки;
- оцінку можливості виникнення та розвитку аварійних ситуацій;
- перелік і характеристику потенційних джерел впливу на навколишнє середовище;
- перелік потенційних об'єктів впливів і можливі межі зони впливу на періоди
будівництва та експлуатації об'єкта планованої діяльності.
2.6 Джерела впливів на навколишнє середовище вказуються на генплані та ситуаційних
схемах.

ОЦІНКА ВПЛИВІВ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА
НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ
Загальні вимоги
2.7 При оцінці впливів на навколишнє природне середовище виділяються такі його
компоненти:
- клімат і мікроклімат;
- повітряне середовище;
- геологічне середовище;
- водне середовище;
- грунти;
- рослинний і тваринний світ, заповідні об'єкти.
2.8 Розглядаються тільки ті компоненти та об'єкти навколишнього природного
середовища, на які впливає планована діяльність, а також ті, сучасний стан яких не
відповідає нормативному. Серед чинників впливу на навколишнє середовище слід
розглядати просторові, енергетичні, хімічні, фізичні та ін.
Додатково розглядаються впливи, пов'язані з надзвичайними ситуаціями такими,
як природно-осередкові захворювання, геохімічні аномалії, стихійні нещастя, аварії та
ін.
2.9 Для кожного компонента навколишнього природного середовища, що розглядається,
наводиться:
- обгрунтування необхідності оцінки його характеристик;
- перелік впливів (включаючи опосередковані), які ранжуються за масштабом і
значенням наслідків, та їх характеристика, що містить також якісні та кількісні параметри,
ступінь небезпеки;
- обгрунтування меж зон впливів планованої діяльності, дані щодо розмірів санітарно-захисних
зон та розривів;
- характеристика ретроспективного, сучасного і прогнозного станів навколишнього
середовища та їх оцінка за фоновими та нормативними показниками з урахуванням
можливих аварійних ситуацій;
- обгрунтування заходів щодо попередження та обмеження негативних впливів,
оцінка їх ефективності та характеристика залишкових впливів;
- аналіз обмежень будівництва об'єктів планованої діяльності за умовами навколишнього
природного середовища;
- обсяг необхідної інженерної підготовки території.
2.10 Результати аналізу й оцінки змін стану компонентів природного середовища
відображаються на картографічному матеріалі, ситуаційній схемі і генплані та у відповідних
табличних матеріалах. Ці дані також є вихідними даними для подальших
оцінок можливих змін стану техногенного середовища та життєдіяльності населення.
Клімат і мікроклімат
2.11 До складу матеріалів підрозділу включаються:
- стисла характеристика кліматичної зони розміщення планованої діяльності;
- основні кількісні характеристики поточних і багаторічних кліматичних даних;
- оцінка очікуваних змін мікроклімату у випадках активних і масштабних впливів
планованої діяльності (значне виділення інертних газів, теплоти, вологи та ін.);
- оцінка впливу кліматичних умов, несприятливих для розсіювання забруднюючих
речовин в атмосферному повітрі;
- можливості виникнення мікрокліматичних умов, що сприяють розповсюдженню
шкідливих видів фауни і флори;
- особливості кліматичних умов, сприятливих для зростання інтенсивності впливів
планованої діяльності на навколишнє середовище.
2.12 За необхідності передбачаються заходи з запобігання негативним впливам
планованої діяльності на клімат і мікроклімат, а також пов'язаних з ними несприятливих
змін у навколишньому середовищі.
Повітряне середовище
2.13 Підлягають аналізу впливи пріоритетних та специфічних забруднюючих речовин,
що містяться у викидах об'єктів планованої діяльності з урахуванням фонових
концентрацій в межах зон впливу цих об'єктів.
2.14 До складу матеріалів підрозділу включаються:
- характеристика джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу, схема їх
розміщення, розрахунки маси викидів з посиланням на використані методики;
- результати розрахунків приземних концентрацій з посиланням на використані
програмні засоби;
- дані фонового забруднення атмосфери в районі розміщення проектованого
об'єкта (дані натурних спостережень на стаціонарних постах, підфакельних досліджень,
розрахункові тощо);
- оцінка рівня забруднення атмосферного повітря, що створюватиметься проектованим
об'єктом, а також з урахуванням фонового рівня забруднення за гігієнічними
нормативами (гранично допустимими концентраціями - ГДК, групами сумації, комплексними
показниками та критеріями небезпеки);
- прогнозні, на розрахунковий період, фонові концентрації дом і шок без
урахування впливу планованої діяльності та прогнозні на розрахунковий період рівні
забруднення атмосферного повітря з урахуванням прогнозного фону та впливу
планованої діяльності;
- оцінка забруднення атмосферного повітря при несприятливих метеорологічних
умовах (НМУ) і відповідні метео-екологічні обмеження величин максимальних разових
викидів;
- оцінка забруднення при можливих аварійних ситуаціях;
- обгрунтування рівнів допустимих викидів і заходів щодо запобігання або зменшення
утворення і виділення речовин, що забруднюють атмосферне повітря;
- пропозиції щодо визначення розміру санітарно-захисної зони на підставі розрахунків
забруднення атмосфери від об'єкта планованої діяльності;
- організація моніторингу стану атмосферного повітря, методи і засоби контролю.
2.15 Підлягають аналізу характеристики шуму від об'єкта планованої діяльності:
- дані натурних вимірів існуючого фонового рівня шуму (якщо вони мали місце);
- розрахункові рівні шуму від об'єкта планованої діяльності;
- обгрунтування заходів щодо зменшення шуму джерел;
- обгрунтування вимог до шумозахисних заходів.
2.16 Наводиться аналіз впливів теплових викидів, ультразвуку, електромагнітних
та іонізуючих випромінювань і обґрунтовуються заходи щодо їхнього запобігання або
зменшення.
Геологічне середовище
2.17 Наводиться загальна характеристика основних елементів геологічної, структурно-тектонічної
будови, геоморфологічних особливостей та ландшафтів, аналіз
існуючих і прогнозованих негативних ендогенних і екзогенних процесів і явищ
природного і техногенного походження (тектонічних, сейсмічних, геодинамічних,
зсувних, селевих, карстових, змін напруженого стану і властивостей масивів порід,
деформації земної поверхні та ін.) з урахуванням впливів планованої діяльності.
Обґрунтовуються заходи щодо запобігання або зменшення розвитку небезпечних
геологічних процесів і явищ.
Водне середовище
2.18 Підлягають аналізу порушення гідрологічних і гідрогеологічних параметрів
водних об'єктів і територій у зонах впливів планованої діяльності, впливи на
поверхневі і підземні води пріоритетних і специфічних забруднюючих речовин, що
надходять у водне середовище при скидах стічних вод і фільтраційних витоках.
Результати аналізу повинні відображати розподіл оцінюваних показників по
акваторії і території, у контрольних створах, враховувати впливи, що підсумовуються,
обґрунтовувати санітарні попуски, допустимі скиди і фільтраційні витоки.
2.19 У матеріалах, що характеризують поверхневі води, стисло наводяться
загальні відомості про водні об'єкти, основні дані щодо їх водозбірних басейнів і
господарського використання, наявність пунктів спостережень за їх станом. При оцінці
впливів планованої діяльності на стан поверхневих вод і основних угрупувань водних
організмів розглядають:
- морфометричні, гідродинамічні і водно-балансові параметри;
- якість вод, включаючи фізичні, хімічні, санітарно-гігієнічні, токсикологічні, паразитологічні,
радіоекологічні характеристики;
- біологічні характеристики, включаючи видовий склад, чисельність, біомасу і
біопродуктивність основних гідробіонтів, біоперешкоди їх існування та ін.
Окремо викладаються матеріали щодо якості води в місцях водокористування,
відпочинку, спорту тощо.
2.20 Оцінка впливів на морське середовище (включаючи лимани, гирла рік)
об'єктів морегосподарського комплексу виконується з урахуванням режиму діяльності
у прибережній зоні, можливого руйнування берегів, утворення наносів, а також
забезпечення інженерного захисту прибережних територій, будівництва інженерних
споруд та ін.
2.21 Матеріали, що характеризують підземні води, включають загальні відомості
про басейн підземних вод, потужності зони активного водообміну, розвитку горизонтів
підземних вод, дані про їх господарське використання, перелік і опис пунктів гідрогеологічних
спостережень, результати яких використані у матеріалах ОВНС.
Оцінка впливів планованої діяльності на підземні води виконується для ґрунтових
вод і водоносних горизонтів, що реально використовуються для питних,
господарських, лікувальних та інших цілей. При оцінці впливів розглядають:
- морфометричні, гідродинамічні, фільтраційні і водно-балансові параметри;
- якість вод, включаючи фізичні, хімічні, санітарно-гігієнічні та інші характеристики
згідно з чинним законодавством;
- умови природної захищеності.
Окремо викладаються матеріали щодо якості води в місцях живлення водоносних
горизонтів та водозабору.
2.22 Обґрунтовуються заходи щодо запобігання або зменшення надходження у
водне середовище забруднюючих речовин, порушення гідродинамічного режиму, виснаження
поверхневих і підземних водних ресурсів, погіршення стану вод і деградації
угруповань водних організмів. Розрахункові варіанти повинні охоплювати найменш
сприятливі періоди і можливі аварійні ситуації.

Грунти
2.23 Підлягають аналізу впливи планованої діяльності на грунти з урахуванням
особливостей землекористування, наявності площ цінних сільськогосподарських
угідь, хімічного, біологічного та радіоактивного забруднення, вібрації, виникнення
небезпечних інженерно-геологічних процесів і явищ та інших чинників, які негативно
впливають на стан грунтів.
При оцінці впливів планованої діяльності на стан грунтів враховують генетичні
види грунтів, характеристики їхнього гумусового складу, механічні і водно-фізичні
властивості, ландшафтно-геохімічні бар'єри (накопичення і міграція речовин),
родючість, ступінь розвитку процесів деградації грунтів та ін.
2.24 Обґрунтовують заходи щодо запобігання або зменшення негативних впливів
на грунти і зниження їхньої родючості, з рекультивації земель, які тимчасово
вилучають з землекористування, відпрацьованих кар'єрів, інших порушених земель, а
також з проведення робіт з поліпшення якості малопродуктивних земель.
Рослинний і тваринний світ, заповідні об'єкти
2.25 Наводиться коротка характеристика домінуючих екосистем, флори і фауни
та ін.
Вихідні дані для характеристики стану і оцінки змін рослинного і тваринного світу
формуються на основі фондових даних і матеріалів натурних досліджень.
2.26 Підлягають аналізу впливи на рослинний і тваринний світ тільки тих забруднюючих
речовин, що надходять до навколишнього середовища в результаті планованої
діяльності.
Оцінюється опосередкований вплив на флору і фауну техногенних змін клімату і
мікроклімату, водного режиму, ґрунтового покриву, фізичних і біологічних факторів.
2.27 Оцінюються зміни складу рослинних угруповань і фауни, видової різноманітності,
популяцій домінуючих, цінних і охоронюваних видів, їх фізіологічного стану і
продуктивності, стійкості до хвороб.
Обґрунтовуються заходи щодо запобігання виснаженню і деградації рослинних
угруповань і фауни.
2.28 Враховується наявність у зонах впливів планованої діяльності об'єктів природно-заповідного
фонду і територій, перспективних для заповідання
(зарезервованих з цією метою), наземних, водних і повітряних шляхів міграції тварин.
Обґрунтовуються заходи, необхідні для забезпечення дотримання режиму заповідних
територій.
2.29 Подається дендроплан озеленення території, що включає відомість про озеленення
та баланс знесених і компенсаційних насаджень за чинними містобудівними
нормами.

ОЦІНКА ВПЛИВІВ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА НАВКОЛИШНЄ
СОЦІАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ
2.30 Наводиться коротка сучасна і прогнозна характеристики основних соціальнопобутових
умов проживання місцевого населення в зоні впливів планованої
діяльності.
2.31 Характеристика населення включає інформацію про його статево-вікову
структуру, зайнятість, міграцію, чисельність, захворюваність і потреби. При цьому
визначається:
- характер та розміщення прилеглої до об'єкта проектування житлової та громадської
забудови;
- наявність об'єктів соціально-побутового, спортивно-оздоровчого, курортного та
рекреаційного призначення тощо;
- інженерне облаштування забудови (водопостачання, каналізація, теплопостачання
та інше).
2.32 Оцінюються позитивні і негативні впливи планованої діяльності на соціальні
умови життєдіяльності та задоволення потреб місцевого населення, в тому числі його
зайнятості.
2.33 Оцінюються впливи планованої діяльності на зони рекреації та обґрунтовуються
заходи щодо їх збереження і раціонального використання.
2.34 У випадках проектування особливо небезпечних промислових об'єктів, що
можуть несприятливо впливати на навколишнє середовище (І та II класу небезпеки за
санітарною класифікацією "Державних санітарних правил планування та забудови
населених пунктів. ДСП № 173-96), здійснюється оцінка прогнозного впливу проектованого
об'єкта на стан здоров'я населення, яке мешкає на прилеглій території.
2.35 Обґрунтовуються заходи щодо запобігання погіршенню умов життєдіяльності
місцевого населення та його здоров'я при реалізації проекту будівництва об'єкта, у
тому числі розглядаються компенсаційні заходи.

ОЦІНКА ВПЛИВІВ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА НАВКОЛИШНЄ ТЕХНОГЕННЕ
СЕРЕДОВИЩЕ
2.36 Оцінюються впливи планованої діяльності на промислові, житлово-цивільні
об'єкти, пам'ятки архітектури, історії і культури (як об'єкти забудови), наземні і підземні
споруди та інші елементи техногенного середовища, що знаходяться в зоні впливів
планованої діяльності. Обґрунтовуються заходи щодо забезпечення їх
експлуатаційної надійності і збереженості.
2.37 Визначаються об'єкти навколишнього техногенного середовища, що можуть
негативно впливати на проектовану діяльність, види цих впливів, способи і засоби їх
ліквідації.

КОМПЛЕКСНІ ЗАХОДИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НОРМАТИВНОГО СТАНУ
НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ЙОГО БЕЗПЕКИ
2.38 Підрозділ містить результати узагальнення заходів щодо забезпечення нормативного
стану навколишнього середовища, розглянутих у 2.12; 2.14; 2.15-2.17; 2.20;
2.22; 2.24; 2.27-2.37, а також дані щодо поводження з усіма відходами, що утворяться при
здійсненні планованої діяльності.
2.39. Наводиться перелік і стисла характеристика проектних рішень, комплекс яких
включає:
- ресурсозберігаючі заходи - збереження і раціональне використання земельних, водних,
енергетичних, паливних ресурсів, повторне їх використання та ін.;
- захисні заходи - влаштування захисних споруд (дренажі, екрани, завіси та ін.), включаючи
технологічні заходи (використання екологічно чистих і безвідхідних технологій, очищення,
екологічно безпечне поводження з відходами та ін.), планувальні заходи (функціональне
зонування, організація санітарно-захисних зон, озеленення та ін.), усунення наднормативних
впливів;
- відновлювальні заходи - технічна і біологічна рекультивація, нормалізація стану окремих
компонентів навколишнього середовища тощо;
- компенсаційні заходи - компенсація незворотного збитку від планованої діяльності
шляхом проведення заходів щодо рівноцінного поліпшення стану природного, соціального і
техногенного середовища в іншому місці і/або в інший час, грошове відшкодування збитків;
- охоронні заходи - моніторинг території зон впливів планованої діяльності, система
оповіщення населення.
2.40 Наводяться, за можливості, результати розрахунків визначення економічної
ефективності здійснення природоохоронних заходів.
2.41 Оцінюються обмеження будівництва об'єктів планованої діяльності за умовами
навколишнього природного, соціального, техногенного середовища та обсяг інженерної
підготовки території, необхідний для дотримання умов безпеки навколишнього середовища.
2.42 До матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище відходів виробництва
планованої діяльності відносяться:
- проектні дані про обсяги усіх видів газоподібних, рідких і твердих відходів виробництва і
твердих побутових відходів;
- відомості про запроектовані технологічні рішення щодо зменшення обсягів відходів, які
утворяться;
- відомості про заходи щодо утилізації відходів безпосередньо на підприємстві;
- дані щодо поводження з відходами, які вивозяться за межі підприємства.
2.43 Виконується комплексна оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє
середовище за умови реалізації комплексу заходів щодо забезпечення нормативного
стану навколишнього середовища, з урахуванням попередніх оцінок, наведених у
інших підрозділах.
2.44 Визначається ступінь екологічного ризику планованої діяльності та впливу на
умови життєдіяльності людини.

2.45 Оцінка ризику планованої діяльності щодо природного, соціального і техногенного
середовищ включає:
- аналіз ризику кризових змін стану природних комплексів та умов життєдіяльності
людини;
- аналіз відомих аварій та їх частоти за галузевою належністю об'єктів планованої
діяльності;
- аналіз основних причин виникнення аварій;
- аналіз умов виникнення та розвитку аварій, у тому числі визначення типових
варіантів вірогідних аварій, оцінка кількості небезпечних речовин, які знаходяться в
зоні аварії;
- розрахунок вірогідних зон дії загрозливих факторів на здоров'я людини, тваринний
та рослинний світ, оцінка ймовірної кількості потерпілих, оцінка можливих збитків;
- опис технічних рішень із запобігання розвитку аварій та локалізації викидів
небезпечних речовин, забезпечення пожежної та вибухобезпеки;
- опис систем контролю й автоматичного регулювання, блокування, сигналізації й
інших засобів запобігання аваріям.
2.46 Обґрунтовується оптимальність прийнятого комплексу проектних рішень
виходячи із вимог екологічного та санітарного законодавства і забезпечення експлуатаційної
надійності об'єктів навколишнього техногенного середовища.
2.47 Наводиться перелік і характеристика залишкових впливів і обґрунтовується
їх допустимість при будівництві і експлуатації об'єктів проектованої діяльності.
2.48 Якщо неможливо досягнути гігієнічних та екологічних нормативів якості навколишнього
середовища на територіях з підвищеним рівнем його забруднення, то
проектування об'єктів будівництва, що є джерелами додаткового забруднення, не
дозволяється.

З ОЦІНКА ВПЛИВІВ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ПРИ БУДІВНИЦТВІ
3.1 Виконується в складі матеріалів розділу проекту організації будівництва
(ПОБ) і включає заходи щодо:
- захисту повітряного середовища та боротьби з шумом і іншими негативними
фізичними впливами;
- охорони поверхневих і підземних вод;
- охорони грунту;
- охорони рослинного і тваринного світу, заповідних об'єктів;
- охорони умов життєдіяльності людини;
- охорони пам'яток історії і культури;
- охорони оточуючих об'єктів техногенного середовища.
3.2 Виконується комплексний аналіз стану будівельного майданчика (траси) і
встановлюються вимоги до:
- розміщення під'їзних доріг та стоянок автотранспорту;
- підйомно-транспортних механізмів, будівельного обладнання, електроприладів,
інструментів тощо;
- інженерного облаштування побутових приміщень та складських об'єктів;
- вивозу або утилізації будівельних відходів та рекультивації земель після завершення
будівельної діяльності;
- вибору оптимальних технологічних рішень, що знижують негативний вплив будівництва
на навколишнє середовище до нормативного рівня.
3.3 В матеріалах розділу ПОБ відображають оцінку впливу об'єкта будівництва на
природні об'єкти, на середовище життєдіяльності людини й оточуючі будівлі та споруди,
а також намічені санітарні заходи щодо створення сприятливих умов
життєдіяльності населення, що проживає в зоні будівництва.

4 ЗАЯВА ПРО ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ ДІЯЛЬНОСТІ
4.1 Заява про екологічні наслідки діяльності є юридичним документом щодо суті
цих наслідків і гарантій виконання природоохоронних заходів із забезпечення безпеки
навколишнього середовища на весь період здійснення планованої діяльності, складається
замовником і генпроектувальником або за їх дорученням виконавцем ОВНС і
являє собою резюме матеріалів ОВНС, де повинні бути відображені:
- дані про плановану діяльність, мету і шляхи її здійснення;
- суттєві фактори, що впливають чи можуть впливати на стан навколишнього
природного середовища з урахуванням можливості виникнення надзвичайних екологічних
ситуацій;
- кількісні та якісні показники оцінки рівнів екологічного ризику та безпеки для
життєдіяльності населення планованої діяльності, а також заходи, що гарантують
здійснення діяльності відповідно до екологічних стандартів і нормативів;
- перелік залишкових впливів;
- вжиті заходи щодо інформування громадськості про плановану діяльність, мету і
шляхи її здійснення;
- зобов'язання замовника щодо здійснення проектних рішень відповідно до норм і
правил охорони навколишнього середовища і вимог екологічної безпеки на всіх
етапах будівництва та експлуатації об'єкта планованої діяльності.
4.2 Заява про екологічні наслідки діяльності складається в стислій формі, містить
тільки підсумкові результати ОВНС і необхідні коментарі.
4.3 Заява про екологічні наслідки діяльності підписується замовником і генеральним
проектувальником, копії, у тому числі на магнітних носіях, подаються для
подальшого контролю в місцеві органи влади.

5 ВИМОГИ ДО ОВНС У СХЕМІ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ БУДІВНИЦТВА
5.1 Основний обсяг робіт з ОВНС, як правило, виконується на стадії техніко-економічного
обгрунтування інвестицій (ТЕО інвестицій) або ескізного проекту (ЕП) і уточнюється
у випадку зміни прийнятих рішень у проекті (робочому проекті), зокрема, при
зміні технологічного процесу, потужності підприємства (об'єкта), а також виділенні
нових пускових комплексів та ін. Відсутність змін у проекті (робочому проекті) у
порівнянні з ТЕО інвестицій або ЕП засвідчується підписом замовника і головного
інженера проекту.
5.2. На стадії проект (робочий проект) підготовка матеріалів ОВНС у повному
обсязі виконується тільки у тих випадках, коли ці матеріали не готувалися на
попередніх стадіях.
5.3 Після вводу об'єкта проектування в експлуатацію та досягнення проектної
потужності виконується, за необхідності, оцінка ефективності прийнятого комплексу
охоронних і захисних заходів та коригування матеріалів ОВНС. В подальшому післяпроектний
аналіз виконується з ініціативи адміністрації об'єкта експлуатації або органів
державного нагляду.

Додаток Е
(обов'язковий)

ПЕРЕЛІК ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ОБ'ЄКТІВ, ЩО СТАНОВЛЯТЬ
ПІДВИЩЕНУ ЕКОЛОГІЧНУ НЕБЕЗПЕКУ*
(відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995р.
№ 554 зі змінами від 14.02.2001 p. NQ 142)
1. Атомна енергетика і промисловість (у тому числі видобуток і збагачення руди,
виготовлення тепловиділяючих елементів для атомних електростанцій, регене-
рація відпрацьованого ядерного палива чи збереження, утилізація радіоактивних
відходів).
2. Біохімічне, біотехнічне і фармацевтичне виробництво.
3. Збір, обробка, зберігання, поховання, знешкодження і утилізація всіх видів про-
мислових і побутових відходів.
4. Видобування нафти, нафтохімія і нафтопереробка (включаючи всі види продук-
топроводів), нафтобази, автозаправні станції.
5. Видобування і переробка природного газу, будівництво газосховищ.
6. Хімічна промисловість (включаючи виробництво засобів захисту рослин, стиму
ляторів їх росту, мінеральних добрив), текстильне виробництво (з фарбуванням
тканин і обробкою їх іншими хімічними засобами).
7. Металургія (чорна і кольорова).
8. Вугільна, гірничовидобувна промисловість, видобування і переробка торфу, сап-
ропелю.
9. Виробництво, зберігання, утилізація і знищення боєприпасів усіх видів, вибухових
речовин і ракетного палива.
10.Виробництво електроенергії і тепла на базі органічного палива.
11. Промисловість будівельних матеріалів (виробництво цементу, асфальтобетону,
азбесту, скла).
12. Целюлозно-паперова промисловість.
13. Деревообробна промисловість (хімічна переробка деревини, виробництво дерев-
ностружкових і деревноволокнистых плит тощо з використанням синтетичних
смол, консервування деревини просочуванням).
14. Машинобудування і металообробка (з литтям із чавуну, сталі, кольорових
металів і хімічною обробкою).
15. Будівництво гідроенергетичних і гідротехнічних споруд і меліоративних систем,
включаючи хвостосховища і шламонакопичувачі.
16. Будівництво аеропортів, залізничних вузлів і вокзалів, автовокзалів, річкових і
морських портів, залізничних і автомобільних магістралей, метрополітенів.
17. Тваринництво (тваринницькі комплекси продуктивністю понад 5 000 голів і пта-
хофабрики).
18. Виробництво харчових продуктів (м'ясокомбінати, молокозаводи, цукрозаводи,
спиртозаводи
19. Обробка продуктів і переробка відходів тваринного походження (переробка
шкіри,
виготовлення клею і технічного желатину, утильзаводи).
20. Будівництво каналізаційних систем і очисних споруд.
21. Будівництво водозаборів поверхневих і підземних вод для централізованих
систем водопостачання населених пунктів, водозабезпечення меліоративних
систем, окремих промислових підприємств; будівництво водозаборів міне-
ральних вод.
22. Об'єкти, що викликають транскордонний вплив і обумовлені міжнародними кон-
венціями і директивами.