ДБН Б.1.1-21:2017 Склад та зміст схеми планування території, на якій реалізуються повноваження сільських, селищних, міських рад

Рейтинг: 0 / 5 (0)

СКЛАД ТА ЗМІСТ СХЕМИ ПЛАНУВАННЯ
ТЕРИТОРІЇ, НА ЯКІЙ РЕАЛІЗУЮТЬСЯ
ПОВНОВАЖЕННЯ СІЛЬСЬКИХ, СЕЛИЩНИХ,
МІСЬКИХ РАД
ДБН Б.1.1-21:2017

Чинні від 2018-07-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Ці Норми встановлюють вимоги до складу та змісту схеми планування території, на якій
реалізуються повноваження сільських, селищних, міських рад (далі – схема планування території).

2 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
2.1 У цих Нормах вживаються терміни, встановлені Законом України "Про основи містобудування" [2]: містобудування; Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" [3]: містобудівна документація, територія, схема планування території на державному рівні, схема планування території на регіональному рівні; містобудівна документація на місцевому рівні; Законом
України "Про Генеральну схему планування території України" [4]: Генеральна схема планування
території України; Законом України "Про охорону культурної спадщини" [16]: культурна спадщина,
нерухомий об'єкт культурної спадщини, охорона культурної спадщини; Законом України "Про
охорону археологічної спадщини" [17]: пам'ятка археології.

3 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
3.1 Схема планування території призначена для обґрунтування довгострокової стратегії планування, забудови та іншого використання території, на якій реалізуються повноваження сільських,
селищних, міських рад.
Метою розроблення схеми планування території є створення та підтримка сприятливого
життєвого середовища, забезпечення сталого соціально-економічного розвитку, задоволення
інтересів громадян в усіх сферах життєдіяльності, створення робочих місць, покращення інфраструктури населених пунктів, визначення територій для містобудівних потреб, надання населенню
органами місцевого самоврядування високоякісних і доступних адміністративних, соціальних та
інших послуг, узгодження інтересів держави та територіальної громади [31].
3.2 Схема планування території визначає основні принципи і напрямки планувальної органiзації та функціонального призначення території, формування системи громадського обслуговування населення, організації інженерно-транспортної інфраструктури, інженерної підготовки і
благоустрою, захисту території від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони навколишнього природного середовища, охорони та збереження нерухомих об`єктів культурної спадщини та пам'яток археології, традиційного характеру середовища історичних населених пунктів.
3.3 При розробленні схеми планування території враховуються (за наявності):
а) Генеральна схема планування території України [4];
б) Стратегія сталого розвитку України 2020 [26];
в) схеми планування окремих частин території України, Автономної Республіки Крим, областей,
районів та їх окремих частин;
г) стратегії, прогнози і програми економічного, демографічного, екологічного, соціального розвитку відповідної території, спеціалізовані схеми, проекти і програми розвитку інженерно-транспортної інфраструктури, охорони навколишнього природного середовища, охорони та збереження
нерухомих об`єктів культурної спадщини та пам'яток археології;
д) чинна містобудівна документація на місцевому рівні та проектна документація;
е) інформація містобудівного, земельного та інших кадастрів;
ж) заяви щодо забудови та іншого використання території.
3.4 Схема планування території є першоосновою для розроблення системи стратегічних,
прогнозних і програмних документів щодо здійснення планування і забудови територій. Основними
завданнями схеми планування території є:
– обґрунтування майбутніх потреб і визначення переважних напрямів використання територій,
в тому числі для містобудівних потреб, на основі принципів сталого розвитку;
– урахування та взаємоузгодження державних, громадських і приватних інтересів під час
планування, забудови та іншого використання територій з дотриманням вимог містобудівного,
санітарного, екологічного, природоохоронного, протипожежного та іншого законодавства;
– забезпечення раціонального розселення, визначення напрямів сталого розвитку населених
пунктів та їх перспективної чисельності населення;
– формування і розвиток міжселенних систем соціальної інфраструктури в галузі освіти та
охорони здоров'я;
– визначення територій, що мають особливу екологічну, рекреаційно-оздоровчу, наукову, естетичну, історико-культурну цінність, встановлення передбачених законодавством обмежень на їх
планування, забудову та інше використання;
– розроблення містобудівних заходів щодо охорони довкілля та раціонального використання
природних ресурсів; охорони та збереження нерухомих пам'яток культурної спадщини та пам'яток
археології; захисту території та населення від небезпечних природних і техногенних процесів.
3.5 Схема планування території розробляється на підставі завдання на її розроблення
(додаток А).
3.6 Склад вихідних даних для розроблення схеми планування території визначається згідно з
додатком Б.
3.7 Розроблення схеми планування території, внесення змін до неї здійснюються на актуалiзованій картографічній основі, створеній у регіональній місцевій системі координат, що має зв'язок
з державною системою координат УСК-2000, у цифровій формі як базові набори геопросторових
даних [3].
Вихідним масштабом картографічної основи для розроблення схеми планування території є
масштаб М 1:10 000.
3.8 Схема планування території розробляється у цифровій формі як набір профільних
геопросторових даних в єдиній системі класифікації та кодування об'єктів для створення баз даних
містобудівного кадастру.

4 СКЛАД ТА ЗМІСТ СХЕМИ ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ, НА ЯКІЙ РЕАЛІЗУЮТЬСЯ
ПОВНОВАЖЕННЯ СІЛЬСЬКИХ, СЕЛИЩНИХ, МІСЬКИХ РАД
4.1 Схема планування території складається з графічних та текстових матеріалів.
4.2 Графічні матеріали включають:
а) ситуаційну схему, яка відображає місце території, на якій реалізуються повноваження
сільських, селищних, міських рад, в планувальній структурі території області (Автономної Республіки Крим) та району. На схемі відображаються:
– межі та адміністративні центри адміністративно-територіальних одиниць;
– мережа загальнодержавних та регіональних комунікацій і споруд інженерно-транспортної
інфраструктури;
– проектні рішення затвердженої містобудівної документації державного та регіонального
рівнів (межі та центри міжрайонних систем розселення, госпітального та освітнього округів, розподіл території за видами переважного використання (функціональне зонування території), існуючі,
що зберігаються, і проектні мережі та споруди інженерно-транспортної інфраструктури);
б) план існуючого використання території, на якій реалізуються повноваження сільських,
селищних, міських рад, суміщений зі схемою існуючих планувальних обмежень, на якому зображуються:
– межа території, на якій реалізуються повноваження сільських, селищних, міських рад,
розташовані на цій території населені пункти (в існуючих та проектних межах – за наявності
інформації: даних Державного земельного кадастру та затверджених генеральних планів);
– існуюче функціональне використання території, на якій реалізуються повноваження сільських, селищних, міських рад;
– виробничі об'єкти;
– об'єкти міжселенного громадського обслуговування населення;
– існуючі магістральні мережі та споруди інженерно-транспортної інфраструктури загальнодержавного, регіонального та місцевого рівнів (залізничного, автомобільного, водного, повітряного,
трубопровідного транспорту, зв'язку, водо- та енергозабезпечення, водовідведення), у т.ч. розташовані на територіях суміжних адміністративно-територіальних одиниць (якщо їх санітарнозахисні зони накладаються на територію, на якій реалізуються повноваження сільських, селищних,
міських рад);
– ізохронограма транспортної доступності адміністративного центру території, на якій реалізуються повноваження сільських, селищних, міських рад, громадським автомобільним транспортом;
– об'єкти та території (в разі встановлення їх меж) комунального господарства (кладовища,
сміттєзвалища, полігони твердих побутових відходів, підприємства із санітарного очищення та
утилізації відходів, худобомогильники), у т.ч. розташовані на територіях суміжних адміністративно-територіальних одиниць (якщо їх санітарно-захисні зони накладаються на територію, на якій
реалізуються повноваження сільських, селищних, міських рад);
– місця залягання розвіданих запасів корисних копалин;
– об'єкти та території (в разі встановлення їх меж) природно-заповідного фонду, водного
фонду, рекреаційного та оздоровчого призначення, лісогосподарського призначення, території
дачних та садівницьких товариств;
– охоронні, санітарно-захисні зони, округи та зони санітарної охорони навколо відповідних
територій та об'єктів, прибережно-захисні смуги; зони акустичного впливу (А, Б, В, Г) та обмеження
забудови (за висотністю та з умов безпеки польотів) об'єктів авіаційного транспорту (в разі встановлення їх меж або нормативні);
– землі історико-культурного призначення (в разі встановлення їх меж), нерухомі об'єкти
культурної спадщини та пам'ятки археології;
– межі зон охорони пам'яток культурної спадщини та пам'яток археології, межі історичних
ареалів населених пунктів (в разі їх встановлення);
в) схему розповсюдження факторів природної та техногенної небезпеки, на якій зображуються:
– території зі складними інженерно-будівельними умовами забудови;
– існуючі споруди інженерного захисту території;
– зрошені та осушені землі;
– зони радіаційного та іншого техногенного забруднення довкілля, можливих надзвичайних
ситуацій природного та техногенного характеру від потенційно небезпечних об'єктів (у т.ч. навколо
об'єктів, розташованих на територіях суміжних адміністративно-територіальних одиниць, якщо ці
зони накладаються на територію, на якій реалізуються повноваження сільських, селищних, міських
рад);
г) схему інженерної підготовки та захисту території від надзвичайних ситуацій природного та
техногенного характеру, на якій зображуються:
– території, що потребують вертикального планування, дренування, виторфовування, рекультивації, агролісомеліорації;
– проектні інженерні споруди для захисту від надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру;
– річки та водойми, які потребують регулювання, очищення, днопоглиблення;
д) проектний план (основне креслення), суміщений зі схемою проектних планувальних обмежень, на якому (з врахуванням проектних рішень затвердженої містобудівної документації державного, регіонального та місцевого рівнів, а також даної схеми планування) зображуються:
– межа території, на якій реалізуються повноваження сільських, селищних, міських рад, розташовані на цій території населені пункти (в існуючих та проектних межах з відображенням
основних планувальних осей);
– розподіл території за видами переважного використання (функціональне зонування території);
– розміщення існуючих, що залишаються, та проектних виробничих об'єктів;
– розміщення існуючих, що залишаються, та проектних об'єктів міжселенного громадського
обслуговування населення;
– існуючі, що залишаються, і проектні траси (за наявності відповідних проектних пропозицій)
магістральних мереж та місця розміщення споруд інженерно-транспортної інфраструктури загальнодержавного, регіонального та місцевого рівнів (залізничного, автомобільного, водного, повітряного, трубопровідного транспорту, зв'язку, водо- та енергозабезпечення, водовідведення), об'єктів
комунального господарства, у т.ч. спільного використання декількома адміністративно-територіальними одиницями, з урахуванням їх розвитку;
– місця залягання розвіданих запасів корисних копалин;
– існуючі та проектні об'єкти і території (в разі встановлення їх меж) природно-заповідного
фонду, водного фонду, рекреаційного та оздоровчого призначення, лісогосподарського призна-
чення, структурні елементи екологічної мережі, території дачних та садівницьких товариств;
– охоронні, санітарно-захисні зони, округи та зони санітарної охорони навколо відповідних
територій та об'єктів;
– землі історико-культурного призначення (в разі встановлення їх меж), нерухомі об'єкти
культурної спадщини та пам'ятки археології;
– межі зон охорони пам'яток культурної спадщини та пам'яток археології, межі історичних
ареалів населених пунктів;
е) схему просторової реалізації Стратегії розвитку території, на якій реалізуються повноваження сільських, селищних, міських рад, що відображає території та об'єкти, створення яких
передбачено стратегічними та операційними цілями стратегії розвитку [37], зокрема, промисловості, агропромислового комплексу, рекреації, туризму;
ж) схему формування мережі первинної медичної допомоги, на якій відображаються існуючі, що
залишаються, та проектні медичні заклади, що надають первинну медичну допомогу і створюються
шляхом будівництва нових та перепрофілювання існуючих об'єктів (фельдшерських та фельдшерсько-акушерських пунктів – в медичні амбулаторії та медичні пункти тимчасового базування) в
залежності від перспективної чисельності населення кожного населеного пункту, розташованого на
території, на якій реалізуються повноваження сільських, селищних, міських рад; також відображаються зони обслуговування цих медичних закладів;
з) схему формування мережі освітніх закладів, на якій відображаються існуючі, що залишаються, та проектні дитячі дошкільні та шкільні заклади, що створюються шляхом будівництва
нових та перепрофілювання існуючих об'єктів (підвищення чи пониження ступеня існуючих шкіл,
перетворення дошкільних та шкільних закладів в навчально-виховні комплекси) в залежності від
перспективної чисельності населення, дітей дошкільного та шкільного віку кожного населеного
пункту, розташованого на території, на якій реалізуються повноваження сільських, селищних,
міських рад; також відображаються зони обслуговування цих освітніх закладів;
і) схему дорожньої мережі та транспортної інфраструктури, на якій відображаються існуючі та
проектні мережі та споруди державної і місцевої транспортної інфраструктури (з урахуванням
чинної містобудівної та проектної документації):
– міжнародні транспортні коридори (залізничні, автодорожні та водні);
– лінії залізниці, залізничні станції та зупинні пункти;
– автодороги державного та місцевого значення;
– штучні споруди: мости через водні перешкоди, шляхопроводи на перетині автодоріг та
залізниці, транспортні розв'язки в різних рівнях;
– об'єкти автосервісу (АЗС, СТО), майданчики відстою автотранспорту;
– мережа міжселенного транспортного сполучення, автобусні станції;
– об'єкти водного транспорту: порти, пасажирські та вантажні причали;
– об'єкти авіаційного транспорту: аеропорти, аеродроми малої та сільськогосподарської авіації,
злітно-посадкові смуги, гелікоптерні майданчики;
– автотранспортні підприємства, автобусні парки;
– транспортно-складські комплекси;
к) схему інженерних мереж та споруд (суміщена з проектним планом або виконується на копії
проектного плану), на яку, окрім існуючих об'єктів, наносяться:
– ті, що реконструюються, та проектні об'єкти водопостачання:
– водозабори для централізованого водопостачання з поверхневих джерел та групові з підземних джерел (окремі свердловини – не обов'язково);
– станції водопідготовлення централізованих водопроводів (у межах населених пунктів –
лише мережі та споруди, які є необхідними для відображення загальної принципової схеми
інженерних мереж та споруд громади; розміщення решти мереж та споруд визначається
на етапах виконання генеральних планів та детальних планів території);
– магістральні водоводи та водопроводи (у межах населених пунктів – лише мережі та
споруди, які є необхідними для відображення загальної принципової схеми інженерних
мереж та споруд громади; розміщення решти мереж та споруд визначається на етапах
виконання генеральних планів та детальних планів території);
– інші об'єкти магістральних водоводів – резервуари для зберігання води, водопровідні
насосні станції тощо (у межах населених пунктів – лише мережі та споруди, які є необхідними для відображення загальної принципової схеми інженерних мереж та споруд
громади; розмiщення решти мереж та споруд визначається на етапах виконання генеральних планів та детальних планів території);
– ті, що реконструюються, та проектні об'єкти водовідведення:
– централізовані каналізаційні очисні споруди (у межах населених пунктів – лише мережі та
споруди, які є необхідними для відображення загальної принципової схеми інженерних
мереж та споруд громади; розміщення решти мереж та споруд визначається на етапах
виконання генеральних планів та детальних планів території);
– магістральні напірні та самопливні каналізаційні колектори (у межах населених пунктів –
лише мережі та споруди, які є необхідними для відображення загальної принципової схеми
інженерних мереж та споруд громади; розміщення решти мереж та споруд визначається
на етапах виконання генеральних планів та детальних планів території);
– головні каналізаційні насосні станції (у межах населених пунктів – лише мережі та споруди,
які є необхідними для відображення загальної принципової схеми інженерних мереж та
споруд громади; розміщення решти мереж та споруд визначається на етапах виконання
генеральних планів та детальних планів території);
– інші об'єкти системи централізованого водовідведення, зокрема, мулові майданчики, підприємства перероблення мулу (у межах населених пунктів – лише мережі та споруди, які є
необхідними для відображення загальної принципової схеми інженерних мереж та споруд
громади; розміщення решти мереж та споруд визначається на етапах виконання генеральних планів та детальних планів території);
– ті, що реконструюються, та проектні об'єкти газопостачання (наносяться за наявності схем
розвитку; за їх відсутності даються тільки пропозиції у пояснювальній записці з урахуванням
планувальних обмежень):
– магістральні газопроводи;
– газорозподільні станції;
– інші об'єкти магістральних газопроводів (зокрема, газокомпресорні станції, газосховища);
– газопроводи високого та середнього тиску (необхідність нанесення визначається завданням на проектування за наявності схем розвитку; у межах населених пунктів наносяться
лише мережі та споруди, які є необхідними для відображення загальної принципової схеми
інженерних мереж та споруд громади; розміщення решти мереж та споруд визначається
на етапах виконання генеральних планів та детальних планів території);
– ті, що реконструюються, та проектні об'єкти електропостачання (наносяться за наявності
схем розвитку; за їх відсутності даються тільки пропозиції у пояснювальній записці з урахуванням
планувальних обмежень):
– магістральні лінії електропередач напругою 35 кВ і вище;
– трансформаторні підстанції напругою на вході 35 кВ і вище;
– ті, що реконструюються, та проектні об'єкти трубопровідного транспорту (наносяться за
наявності схем розвитку; за їх відсутності даються тільки пропозиції у пояснювальній записці з
урахуванням планувальних обмежень):
– магістральні трубопроводи (зокрема, нафтопроводи, аміакопроводи);
– інші об'єкти продуктопроводів (зокрема, перекачувальні та компресорні станції, сховища
для зберігання продукту);
л) ландшафтний план в складі однієї чи декількох схем, на яких (за наявності інформації)
зображуються:
– дорожня мережа;
– території міжселенних рекреаційних утворень (курортні зони, рекреаційні зони, лікувальнооздоровчі зони);
– об'єкти рекреаційної та туристичної інфраструктури (зокрема, готелі, мотелі, агросадиби,
території санаторно-курортних та рекреаційних закладів);
– території зеленого, екологічного, сільського туризму (зокрема, населені пункти-центри народних ремесел, етнічні осередки);
– землі історико-культурного призначення, нерухомі об'єкти культурної спадщини та пам'ятки
археології;
– "ментальні" (асоціативні) ландшафти, які виявляються на основі історико-культурних подій;
– курорти;
– території та об'єкти природно-заповідного фонду з відповідним зонуванням за режимами
використання;
– об'єкти водного фонду;
– категорії лісів (захисні, рекреаційно-оздоровчі, експлуатаційні, природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення);
– антропогенні ландшафти за функціональним використанням (зокрема, рілля, сіножаті, пасовища, виробничі);
– території, обумовлені особливостями землекористування (сільськогосподарські поля, ліси,
заплави річок, поселення);
– території з найбільш гострими екологічними проблемами, де необхідно запропонувати та
вжити особливих заходів для їх відновлення;
– диференціація ландшафтів за критерієм привабливості для туризму і рекреації (висока,
середня, низька).
Примітка 1. Креслення "Ландшафтний план" виконується, якщо стратегією розвитку передбачено
розвиток рекреації як стратегічну чи операційну ціль. В цьому випадку на підставі ландшафтного плану
визначаються рекреаційні території, їх рекреаційна ємкість і, відповідно, обсяги будівництва закладів відпо-
чинку, облаштування агросадиб, кемпінгів, паркувальних майданчиків, формуються пропозиції щодо розвитку
дорожньої та інженерно-транспортної мережі.
Примітка 2. Диференціація ландшафтів виконується на підставі експертної оцінки.
Примітка 3. В складі графічних матеріалів можуть додатково виконуватись схеми, які обґрунтовують,
ілюструють чи деталізують прийняті проектні рішення: зокрема, водопостачання, водовідведення, зрошення,
обводнення й осушення, енергопостачання (обсяг і масштаб схем встановлюються у завданні на розроблення
з урахуванням особливостей об'єкта проектування).
4.3 Для розроблення графічних матеріалів застосовуються геоінформаційні технології, цифрові карти з формуванням електронних карт та друком комп'ютерних зображень на твердих носіях.
При створенні цифрових (електронних) карт та креслень необхідно додержуватись вимог класифікації та кодування об'єктів містобудування [36], нормативних документів щодо створення та
ведення містобудівного кадастру на відповідному рівні [41].
4.4 Масштаб друку графічних матеріалів наведено у таблиці 1.

4.5 Текстові матеріали схеми планування території включають пояснювальну записку з
основними показниками схеми планування території та основні положення схеми планування
території.
4.6 Пояснювальна записка містить:
а) результати аналізу існуючого стану використання території, на якій реалізуються повноваження сільських, селищних, міських рад; комплексну оцінку території з визначенням і порівняльною оцінкою стимулюючих та обмежуючих факторів, які переважно обумовлюють структуру та
параметри розвитку економіки та напрями сталого (збалансованого) використання території; системну оцінку конкурентних переваг та обмежень соціально-економічного розвитку, що визначають
вимоги та можливості ефективного використання території, на якій реалізуються повноваження
сільських, селищних, міських рад з урахуванням зовнішніх та внутрішніх чинників; перелік стратегічних та операційних цілей розвитку території, на якій реалізуються повноваження сільських,
селищних, міських рад (за наявності Стратегії); аналіз існуючого стану дорожньої мережі, систем
транспорту, водопостачання, каналізації, електропостачання, газопостачання, трубопровідного
транспорту, санітарного очищення території та обґрунтування необхідності їх розвитку (реконструкції, нового будівництва);
б) пропозиції та обґрунтування щодо:
– перспективного використання території, на якій реалізуються повноваження сільських,
селищних, міських рад з розподілом за видами переважного використання (функціональне зонування території);
– розвитку господарського комплексу;
– демографічного потенціалу;
– обсягів реконструкції та нового будівництва об'єктів міжселенного обслуговування населення;
– концепції збалансованого (еколого-орієнтованого) використання ресурсів території, яка базується на принципах мінімізації ризиків прояву надзвичайних ситуацій та впливу господарської
діяльності на довкілля при максимізації прибутку від території (розрахунки гранично-допустимих
навантажень на території різного функціонального призначення);
– охорони нерухомих об'єктів культурної спадщини, пам'яток археології та дотримання режиму
використання земель історико-культурного призначення відповідно до чинного законодавства [16];
– охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду;
– розвитку рекреаційно-оздоровчої та туристичної галузі;
– напрямів розбудови (реконструкції, нового будівництва) місцевої системи інженерно-транспортної інфраструктури та санітарного очищення (в ув'язці із загальнодержавною, республiканською (для Автономної Республіки Крим), обласною та районною системами) на підставі розрахунків перспективної чисельності населення, об'ємів водопостачання, водовідведення, теплопостачання, газопостачання, електропостачання, твердих побутових відходів для забезпечення
перспективних потреб споживачів;
– заходів з інженерної підготовки та захисту території від небезпечних процесів природного та
техногенного характеру;
– визначення територій спільних інтересів суміжних адміністративно-територіальних одиниць;
– комплексу заходів з реалізації рішень схеми планування території;
– забезпечення санітарного благополуччя та охорони навколишнього середовища;
в) основні показники схеми планування території (за формою згідно з додатком В).
4.7 До пояснювальної записки додаються:
– рішення щодо розроблення схеми планування;
– завдання на розроблення документації;
– протоколи попереднього розгляду окремих складових документації;
– вихідні дані та матеріали, що обґрунтовують прийняті рішення.
4.8 Основні положення схеми планування території оформлюються окремою книгою зі стислим
викладом проектних пропозицій.
4.9 У разі наявності у складі схеми планування території таємної або службової інформації
ці матеріали (графічні матеріали, розділи пояснювальної записки) виготовляються окремими
кресленнями або томом в установленому порядку.

5 ЗМІНИ ДО СХЕМИ ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ, НА ЯКІЙ РЕАЛІЗУЮТЬСЯ
ПОВНОВАЖЕННЯ СІЛЬСЬКИХ, СЕЛИЩНИХ, МІСЬКИХ РАД
5.1 Зміни до схеми планування території вносять шляхом розроблення проекту зміни до неї.
5.2 Зміни до схеми планування території можуть стосуватися всієї території, на якій реалiзуються повноваження сільських, селищних, міських рад, або її окремих частин і пов'язані із:
– необхідністю розроблення нових розділів схеми планування території у зв'язку із змінами
законодавства;
– необхідністю врахування державних або регіональних інтересів;
– зміною параметрів територіального розвитку населених пунктів, що знаходяться на території,
на якій реалізуються повноваження сільських, селищних, міських рад;
– зміною функціонального призначення територій;
– необхідністю зміни планувальної структури території.
5.3 Обсяги та зміст зміни до схеми планування території визначаються у завданні на розроблення (додаток А).
5.4 До складу проекту змін до схеми планування території обов'язково включаються такі
текстові та графічні матеріали:
а) пояснювальна записка з обґрунтуванням запропонованих змін та відкоригованими
розділами схеми планування;
б) схема розташування території, щодо якої вносяться зміни, у функціонально-планувальній
структурі території, на якій реалізуються повноваження сільських, селищних, міських рад;
г) план існуючого використання території, щодо якої вносяться зміни, та планувальних обмежень;
д) основне креслення (відображає зміну і вплив цієї зміни на прилеглі території).
5.5 Графічні матеріали зміни до схеми планування території виконуються згідно з таблицею 1.

ДОДАТОК Б
(довідковий)
СКЛАД ВИХІДНИХ ДАНИХ ДЛЯ РОЗРОБЛЕННЯ СХЕМИ ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ,
НА ЯКІЙ РЕАЛІЗУЮТЬСЯ ПОВНОВАЖЕННЯ СІЛЬСЬКИХ, СЕЛИЩНИХ,
МІСЬКИХ РАД
Вихідні дані містять:
а) перелік державних інтересів, які визначені Генеральною схемою планування території
України, Стратегією сталого розвитку України;
б) стратегії розвитку регіону, прогнози та програми економічного і соціального розвитку, галузей
економіки;
в) коротку історичну довідку з характеристикою послідовних змін адміністративно-територіального устрою території, на якій реалізуються повноваження сільських, селищних, міських рад
(з яких адміністративно-територіальних одиниць її сформовано);
г) перелік раніше виконаних проектно-вишукувальних, містобудівних та інших робіт, які слід
враховувати при проектуванні;
д) матеріали земельного кадастру щодо структури земельного фонду за категоріями та
формами власності, основних землекористувачів, особливо цінних грунтів, середню нормативну
грошову оцінку земель;
е) форми адміністративної звітності з кількісного обліку земель;
є) дані про динаміку (по кожному з останніх п'яти років) зміни площі земель кожної категорії;
ж) матеріали інженерних, геологічних і гідрологічних вишукувань та спостережень за режимом і
несприятливими гідрометеорологічними явищами, інформація щодо ризику виникнення надзви-
чайних ситуацій (зокрема, відомості про наявність корисних копалин і підземних вод, територій, що
підтоплюються, затоплюються, мають карсти, яри, зсуви та інші несприятливі для забудови фактори, радіаційне забруднення);
з) матеріали оцінки сучасного і прогнозного екологічного та санітарно-гігієнічного стану земель,
водного та повітряного басейнів, рівнів шумового, електромагнітного та радіаційного забруднення,
джерела забруднення;
и) характеристику небезпечних зон відвалів породи гірничовидобувних підприємств, вугільних
шахт;
і) наявну чисельність населення в розрізі населених пунктів, дані про кількість, структуру,
природний рух, сальдо міграції, освіту та зайнятість населення;
ї) динаміку чисельності населення за віком та статтю в розрізі населених пунктів;
й) дані про обсяги та напрями сталих виробничих, трудових, культурно-побутових, рекреаційних взаємозв'язків з іншими адміністративно-територіальними утвореннями;
к) характеристику структури та потужності виробничого комплексу (існуючі виробничі об'єкти та
санітарно-захисні зони від них, склади отрутохімікатів, мінеральних добрив, худобомогильники та
біотермічні ями, інші об'єкти на території, на якій реалізуються повноваження сільських, селищних,
міських рад, та суміжних адміністративно-територіальних одиниць, якщо їх санітарно-захисні зони
накладаються на цю територію);
л) дані про природно-ресурсний потенціал, рівень та умови його використання (земельні, водні,
лісові, мінерально-сировинні ресурси, природно-кліматичні умови проживання та господарської
діяльності, об'єкти природно-заповідного фонду);
м) характеристику оздоровчо-рекреаційного та туристичного потенціалу (зокрема, наявність
історико-культурної спадщини та пам'яток археології, бальнеологічних ресурсів, рівень та умови їх
використання);
н) дані про наявність науково-дослідних та проектних організацій, вищих та середніх спеціальних навчальних закладів;
о) дані про рівень та динаміку розвитку соціальної інфраструктури (обсяги житлового фонду,
потужності, рік побудови та стан закладів соціальної сфери);
п) характеристику інвестиційної привабливості (обсяги зовнішніх і внутрішніх інвестицій, перелік заявок від потенційних інвесторів, інформація про об'єкти, що виставлені на аукціони);
р) дані про наявність та ємність пожежних депо;
с) характеристику природної та техногенної безпеки (реєстр об'єктів підвищеної небезпеки,
розміщення потенційно небезпечних об'єктів та інших джерел виникнення надзвичайних ситуацій,
їх розподіл за групами ризику, площа території та кількість населення в зонах можливого ураження,
включаючи вплив аналогічних об'єктів, розташованих на території суміжних адміністративно-територіальних утворень);
т) характеристику інженерної інфраструктури: систем водопостачання, водовідведення,
тепло-, електро-, газопостачання, телефонізації, трубопровідного транспорту – потужності та
охоронні зони (існуючий стан, динаміка нового будівництва/реконструкції за останні 5 років та
галузеві програми розвитку);
у) характеристику дорожньо-транспортної інфраструктури (залізничні та автомобільні дороги,
мостові споруди, підприємства та парк автотранспорту, об'єкти автосервісу (місця розташування та
потужності автопідприємств, АЗС, СТО), автобусні маршрути, авто- та залізничні станції, автота залізничні вокзали, об'єкти водного, повітряного транспорту, обсяги перевезень пасажирів і
вантажів різними видами транспорту – існуючий стан, динаміка нового будівництва/реконструкції
за останні 5 років, галузеві програми розвитку, зони обмежень будівництва від аеропортів та
зонування за авіаційним шумом);
ф) державні, обласні та районні галузеві програми розвитку щодо території, на якій реалізуються повноваження сільських, селищних, міських рад;
х) графічні матеріали:
– проектні матеріали затверджених схем планування території області в масштабі 1:100 000 –
1:200 000, схеми планування території району в масштабі 1:10 000 – 1:50 000, генеральних планів
населених пунктів в масштабі 1:2 000, детальних планів територій;
– топографічна карта території, на якій реалізуються повноваження сільських, селищних,
міських рад в масштабі 1:10 000;
– проекти формування меж міських, селищних та сільських рад, що розташовані на території,
на якій реалізуються повноваження сільських, селищних, міських рад;
– план землекористування району (з зображенням, зокрема, меж території, на якій реалізуються повноваження сільських, селищних, міських рад, та населених пунктів, що розташовані на цій
території, основних землекористувачів, розпайованих земель, особливо цінних ґрунтів);
– інші графічні матеріали в масштабі 1:10 000 із зображенням:
– виробничих територій та об'єктів;
– об'єктів соціальної сфери;
– комунікацій і споруд загальнодержавної, регіональної та місцевої інженерно-транспортної
інфраструктури (зовнішнього транспорту (траси міжнародних транспортних коридорів,
автодоріг, залізниці, окремі об'єкти транспорту), зв'язку, водо- та енергозабезпечення,
водовідведення);
– факторів природної та техногенної небезпеки;
– споруд інженерного захисту території;
– пожежних депо;
– територій та об'єктів природно-заповідного фонду, водного фонду, рекреаційного та
оздоровчого призначення (у т.ч. курортів міжнародного, загальнодержавного та місцевого
значення), лісів, лісопарків, земель дачних та садівницьких товариств, інших природних
територій, важливих для збереження біологічного та ландшафтного різноманіття;
– нерухомих об'єктів культурної спадщини, пам'яток археології, земель історико-культурного
призначення, територій історичних ареалів населених пунктів, зон охорони пам'яток
культурної спадщини та пам'яток археології;
– об'єктів комунального господарства (зокрема, кладовищ, сміттєзвалищ, ділянок інших
підприємств із санітарного очищення та утилізації відходів, худобомогильників, біотермічних ям);
– встановлених відповідно до вимог чинного законодавства охоронних, санітарно-захисних
зон, округів (зон) санітарної охорони навколо відповідних територій та об'єктів; прибережних захисних смуг (у т.ч. навколо об'єктів, розташованих на територіях суміжних
адміністративно-територіальних утворень);
– зон радіаційного та іншого техногенного забруднення довкілля, можливих надзвичайних
ситуацій природного та техногенного характеру від потенційно небезпечних об'єктів (у т.ч.
навколо об'єктів, розташованих на територіях суміжних адміністративно-територіальних
утворень);
– зон особливого режиму використання земель навколо військових об'єктів Збройних сил
України та інших військових формувань;
– площ залягання корисних копалин.
Примітка. Усі вихідні дані надаються станом на 1 січня року початку розроблення схеми планування
території.

ДОДАТОК Г
(довідковий)
БІБЛІОГРАФІЯ
1. Конституція України
2. Закон України "Про основи містобудування"
3. Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"
4. Закон України "Про Генеральну схему планування території України"
5. Земельний кодекс України
6. Водний кодекс України
7. Лісовий кодекс України
8. Кодекс України про надра
9. Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"
10. Закон України "Про місцеві державні адміністрації"
11. Закон України "Про будівельні норми"
12. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"
13. Закон України "Про природно-заповідний фонд України"
14. Закон України "Про екологічну мережу України"
15. Закон України "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної
мережі України на 2000 – 2015 роки"
16. Закон України "Про охорону культурної спадщини"
17. Закон України "Про охорону археологічної спадщини"
18. Закон України "Про курорти"
19. Закон України "Про транскордонне співробітництво"
20. Закон України "Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку малих міст"
21. Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"
22. Закон України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України"
23. Закон України "Про державну таємницю"
24. Закон України "Про добровільне об'єднання територіальних громад"
25. Постанова Верховної Ради України від 24 грудня 1999 р. № 1359 "Про Концепцію сталого
розвитку населених пунктів"
26. Указ Президента України "Про Стратегію сталого розвитку "Україна – 2020"
27. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. № 1291 "Про забезпечення
реалізації Закону України "Про Генеральну схему планування території України"
28. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. № 559 "Про містобудівний
кадастр"
29. Постанова Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 385 "Про затвердження
Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року"
30. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. № 736 "Про затвердження Типової
інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та
інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію"
31. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.04.2014 р. № 333-р "Про схвалення
Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в
Україні";
32. Наказ Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.1996 р. № 173, зареєстрований в
Міністерстві юстиції України від 24.07.1996 за № 379/1404 "Про затвердження Державних
санітарних правил планування та забудови населених пунктів"
33. Наказ Служби безпеки України від 12 серпня 2005 р. № 440 "Про затвердження Зводу
відомостей, що становлять державну таємницю"
34. Наказ Мінрегіонбуду України від 06.06.2011 р. № 68 "Щодо затвердження переліку відомостей, що становлять службову інформацію"
35. Наказ Мінрегіону від 16.11.2011 р. № 290, зареєстрований в Мін'юсті 20.12.2011 за
№ 1468/20206 "Про затвердження Порядку розроблення містобудівної документації"
36. Наказ Мінрегіону від 14.08.2015 р. № 193, зареєстрований в Мін'юсті 23.10.2015 за
№ 1293/27738 "Про затвердження Переліку класів об'єктів містобудівного кадастру"
37. Наказ Мінрегіону від 30.03.2016 № 75 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо
формування і реалізації прогнозних та програмних документів соціально-економічного розвитку об'єднаної територіальної громади"
38. ДБН Б.1.1-13:2012 "Склад та зміст містобудівної документації на державному та регіональному рівнях"
39. ДБН Б.1.1-14:2012 "Склад та зміст детального плану території"
40. ДБН Б.1.1-15:2012 "Склад та зміст генерального плану населеного пункту"
41. ДБН Б.1.1-16:2013 "Склад та зміст містобудівного кадастру"
42. Ландшафтне планування в Україні. Методичні настанови. Під ред. Л.Г.Руденка – К.: Реферат,
2014. – с. 143

Дата публікації: 16.08.2019

Отзывы

ОтменитьДобавить отзыв