ДБН Б.1.1-22:2017 Склад та зміст плану зонування території

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
МІСТОБУДУВАННЯ
СКЛАД ТА ЗМІСТ ПЛАНУ ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ


Чинні від 2018-08-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
1.1 Ці будівельні норми встановлюють вимоги до складу та змісту плану зонування території
(зонінгу) населеного пункту.
1.2 Норми призначені для застосування органами державної виконавчої влади, місцевого
самоврядування, юридичними та фізичними особами, незалежно від форм власності та господарювання,
при розробленні планів зонування території (зонінгу) населеного пункту.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цих Нормах є посилання на нормативні документи:
Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затверджений наказом
Мінрегіону від 05.07.2011 № 103, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 22.04.2011 за
№ 902/19640.
Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких умови та обмеження не надаються,
затверджений наказом Мінрегіону від 06.11.2017 № 289, зареєстрований в Міністерстві юстиції
України від 27.11.2017 за № 1437/31305.
Положення про містобудівний кадастр, затверджене постановою Кабінету Міністрів України
від 25.05.2011 № 559.
Перелік класів об'єктів містобудівного кадастру, затверджений наказом Мінрегіону від
14.08.2015 № 193, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 23.10.2015 за № 1293/27738.

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
3.1 У цих Нормах вживаються терміни, встановлені:
Законом України "Про основи містобудування": містобудівна документація;
Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності": генеральний план населеного
пункту, детальний план території, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки,
будівельний паспорт земельної ділянки, червоні лінії, лінії регулювання забудови;
Законом України "Про охорону культурної спадщини": об'єкт культурної спадщини, пам'ятка
культурної спадщини, зони охорони пам'ятки, історичне населене місце, історичний ареал населеного
місця;
Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища": природно-заповідний
фонд;
Земельним Кодексом України: земельна ділянка, землі загального користування, землі
природно-заповідного фонду, землі оздоровчого призначення, землі рекреаційного призначення,
землі історико-культурного призначення, землі лісового фонду, землі водного фонду, прибережні
захисні смуги, межа села, селища, міста.
3.2 Нижче наведені терміни, вжиті в цих будівельних нормах, та визначення позначених ними
понять:

аналогові графічні матеріали
Графічні креслення зонінгу, виконані на паперових носіях у відповідному масштабі;


вид використання території
Забудова та інше використання території, що поєднуються за подібністю відповідних ознак.
Розрізняються переважні (безумовно дозволені) та супутні (допоміжні), які є дозволеними за
наявності переважних видів використання;

дозволений (переважний та супутній) вид використання території
Використання, яке відповідає переліку переважних та супутніх видів використання для відпов
ідної зони, встановленої в зонінгу відповідно до містобудівної документації;
зонування
Встановлення територіальних зон в межах населеного пункту з визначенням відповідних видів
використання території, об'єктів нерухомості та встановленням містобудівного регламенту;

зонінг
Містобудівна документація місцевого рівня, що розробляється з метою визначення умов та
обмежень використання території населених пунктів для містобудівних потреб у межах визначених
зон;

коефіцієнт забудови
Відношення сумарної поверхової (загальної) площі будинків та споруд до площі земельної
ділянки. Встановлюється для житлової та громадської забудови;

коефіцієнт озеленення
Співвідношення площі зелених насаджень (збережених і запроектованих) до загальної площі
земельної ділянки (%);

максимальний відсоток забудови у межах земельної ділянки
Відношення сумарної площі земельної ділянки, що може бути забудована, до всієї площі
земельної ділянки;

максимально допустима щільність населення (для багатоквартирної житлової забудови),
люд/га
Відношення кількості осіб, що можуть проживати на ділянці перспективної забудови, до площі
ділянки за умови розташування на ділянці зелених насаджень, майданчиків, місць паркування
автомобілів, інженерного обладнання, проходів та проїздів відповідно до державних будівельних
норм;

мінімальна площа земельної ділянки для розміщення об'єкта
Допускається не менша ніж сума площі, зайнятої існуючим чи запроектованим об'єктом будівництва,
площі необхідних озеленених територій, площі для паркування автомобілів, проїздів та
інших необхідних допоміжних об'єктів, призначених для обслуговування і експлуатації об'єкта
згідно з зонінгом;

містобудівний регламент
Сукупність обов'язкових вимог до використання земельних ділянок, що встановлюються
у межах відповідних територіальних зон і визначають дозволені види використання території
земельних ділянок, граничні (мінімальні і (або) максимальні) розміри земельних ділянок, граничні
параметри дозволеного будівництва та реконструкції об'єктів нерухомості, обмеження використання
земельних ділянок і об'єктів нерухомості, що встановлюються відповідно до законодавства
України. Містобудівний регламент використовується в процесі проектування, забудови та наступної
експлуатації об'єктів;

переважний вид використання території
Вид використання, який відповідає Переліку дозволених видів для даної територіальної зони;
с

хема зонування
Картографічний матеріал, якій відображає розташування і типи територіальних зон (підзон), що
забезпечує визначення відповідних умов та обмежень у межах населеного пункту;

супутній вид використання території (земельної ділянки)
Вид використання, який є дозволеним та необхідним для забезпечення функціонування
переважного виду використання земельної ділянки;

територіальна зона
Територія (у визначених межах) на схемі зонування, стосовно якої встановлені містобудівні
регламенти;

територіальна підзона
Частина зони, в межах якої деякі умови та обмеження використання та забудови земельних
ділянок відрізняються від аналогічних показників територіальної зони, що пов'язане з відповідними
планувальними обмеженнями.

4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
4.1 Планом зонування (зонінгом) на території населеного пункту визначаються межі зон (підзон)
з однорідними видами та умовами використання та встановлюються містобудівні регламенти, що
діють у межах цих зон (підзон).
4.2 Зонінг розробляється на основі генерального плану населеного пункту та з урахуванням
детальних планів території.
4.3 Зонінг може розроблятися в складі генерального плану або як окремий документ після
затвердження генерального плану.
4.4 Зонінг не визначає розміщення конкретних об'єктів та обсяги будівництва, а встановлює
види використання території ділянок, умови та обмеження в межах визначених зон та підзон.
При одночасному розробленні зонінгу та детальних планів території окремих частин населеного
пункту обов'язково здійснюється узгодження їх проектних рішень.
4.5 Зонінг може розроблятися на всю територію населеного пункту або на його окрему частину.
4.6 При розробленні зонінгу для частини території населеного пункту схема зонування відпов
ідної території повинна виконуватись у межах структурно-планувальних елементів – планувальних
зон та планувальних утворень (житлові, промислові, рекреаційніі райони, мікрорайони,
квартали), обмежених магістральними вулицями або природними межами.
4.7 Зонінг містить дві невід'ємні частини: текстову та графічну.
4.8 Основною складовою зонінгу є схема зонування, яка розробляється в цифровій векторній
формі в державній системі координат УСК 2000.
На схемі зонування територія населеного пункту у відповідності з функціональним призначенням
поділяється на територіальні зони, для кожної з яких встановлюється містобудівний регламент.
На схемі зонування відображаються:
– межі та кодові позначення встановлених зонінгом територіальних зон та підзон.
4.9 Кодові позначення зон та підзон групуються за видами. Кодова позначка підзони включає
код територіальної зони, в межах якої вона виділена, і цифровий додаток, що встановлюється в
залежності від виду планувальних обмежень, які розповсюджуються на територію підзони.
4.10 Сукупність видів використання та граничних параметрів нового будівництва та реконструкц
ії об'єктів нерухомості у складі містобудівного регламенту є єдиною для усіх об'єктів у межах
відповідної зони (підзони), якщо інше не обумовлене у складі регламенту.
Містобудівні регламенти підзон можуть відрізнятися від містобудівного регламенту територ
іальних зон тільки за окремими показниками дозволеного будівництва, обумовленими дією планувальних
обмежень.
Обмеження за архітектурно-композиційними та планувальними критеріями визначаються у
відповідності з рішеннями затвердженої містобудівної документації – генерального плану, детальних
планів .
Обмеження за вимогами охорони культурної спадщини визначаються матеріалами історикоарх
ітектурного опорного плану, проектами зон охорони пам'яток культурної спадщини, меж і
режимів використання історичних ареалів, затвердженими в установленому порядку.
Обмеження за вимогами охорони здоров'я та захисту життя визначаються санітарно-гігієнічними
нормами.
Обмеження за природоохоронними вимогами визначаються на підставі природоохоронного
законодавства.
Обмеження за інженерно-геологічними умовами визначаються за узагальненими даними генерального
плану і, за необхідності, уточнюються за даними інженерно-геологічних пошукових робіт.
Для територіальної підзони окремо не встановлюються додаткові переліки переважних, супутн
іх та допустимих видів забудови та іншого використання території земельних ділянок.
4.11 Для окремої земельної ділянки дозволеним є таке використання, яке відповідає містобуд
івному регламенту зони (підзони), на території якої ділянка знаходиться.
Невідповідність наміру забудови встановленим видам дозволеного використання земельних
ділянок і об'єктів, зазначеним у містобудівному регламенті, означає, що його застосування у
відповідній територіальній зоні не допускається.
Суттєва зміна параметрів існуючих земельних ділянок і об'єктів нерухомості, види використання
і граничні параметри яких не відповідають містобудівному регламенту, можлива лише
шляхом приведення таких об'єктів у відповідність з містобудівним регламентом або шляхом
зменшення їх невідповідності.
Розташування в межах земельних ділянок супутніх видів забудови – інженерно-технічних
об'єктів, споруд, комунікацій, що забезпечують реалізацію дозволеного використання об'єктів
нерухомості на цих ділянках, можливе за умов обов'язкового дотримання технічних умов (норм).
Земельні ділянки та розташовані на них об'єкти, які існували до впровадження в дію зонінгу,
граничні параметри яких не відповідають містобудівному регламенту, можуть використовуватись
без визначення терміну їх приведення у відповідність з містобудівним регламентом, якщо вони
не створюють загрози для життя, здоров'я людей, для навколишнього середовища, об'єктів культурно
ї спадщини та природно-заповідного фонду.
4.12 Зміна видів використання земельних ділянок і об'єктів нерухомості фізичними та юридичними
особами здійснюється у відповідності з переліком переважних, супутніх видів забудови в
межах відповідної територіальної зони за дотримання інших вимог містобудівних регламентів та в
порядку, визначеному законодавством.
4.13 Види територіальних зон, перелік видів використання земельних ділянок, параметри забудови
у складі містобудівних регламентів конкретизуються в залежності від містобудівних особливостей
населеного пункту, місцевих умов, рішень містобудівної документації.

5 ГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ ПЛАНУ ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ (ЗОНІНГУ)
5.1 Графічна частина зонінгу містить:
5.2 За умови розроблення зонінгу в складі генерального плану:
– схему зонування території населеного пункту (його окремих частин);
– інші графічні матеріали, які обґрунтовують або деталізують рішення, прийняті в схемі зонування
території населеного пункту (за необхідності);
– план червоних ліній вулиць*.
* Розробляються у разі відсутності цих креслень у складі генерального плану населеного пункту або з метою
їх актуалізації відповідно до завдання на проектування за окремим договором.
5.3 За умови розроблення зонінгу як окремої містобудівної документації:
– схему зонування території населеного пункту (його окремих частин);
– історико-архітектурний опорний план, зони охорони пам'яток культурної спадщини (для
населених пунктів, занесених до списку історичних населених місць України)*;
– схему планувальних обмежень*;
– план червоних ліній вулиць*;
– інші графічні матеріали, що обґрунтовують або деталізують рішення, прийняті в схемі зонування
території населеного пункту (за необхідності).
5.4 На схемі зонування території населеного пункту (його окремих частин) відображаються
територіальні зони (підзони) та наводиться перелік типів територіальних зон.
Графічні матеріали виконуються з умовними позначеннями, що відповідають текстовим
матеріалам зонінгу.
Для графічних елементів зонінгу встановлюються зв'язки з Переліком класів об'єктів містобуд
івного кадастру.
Топографічна основа, на якій виконується схема зонування території, не повинна містити
спеціальної інформації, що передбачає обмежений доступ.
5.5 Зонінг розробляється із застосуванням геоінформаційних технологій у цифровій векторній
формі на актуалізованій картографічній основі деталізації об'єктового складу в масштабі 1:2000,
1:5000.
5.6 Аналогові графічні матеріали схеми зонування території населеного пункту, як правило,
роздруковуються у масштабі генерального плану населеного пункту:
– для найзначніших, значних міст у масштабі 1:10 000;
– для великих і середніх міст у масштабі 1:10 000-1:5 000;
– для малих міст та інших населених пунктів у масштабі 1: 5 000-1:2 000.
Аналогові графічні матеріали схеми зонування, що виконується для окремих частин населеного
пункту, можуть роздруковуватись у відповідних форматах графічних матеріалів у збільшеному
або зменшеному масштабі в залежності від площі території, що охоплена зонінгом.
Додаткові демонстраційні графічні матеріали зонінгу можуть надаватися у довільному масштабі.
Для найзначніших та значних міст на демонстраційних матеріалах допускається зображення
зон для розміщення громадських об'єктів площею менше ніж 3 га у вигляді символів без
відображення меж ділянок (сквери, дитячі навчальні заклади, школи, лікарні, спортивні заклади,
культурні заклади, адміністративні установи, пошта, організації безпеки, правопорядку, пожежної
безпеки, ВНЗ, наукові інститути тощо).
5.7 Встановлення меж територіальних зон (підзон) на території населеного пункту здійснюється
на схемі зонування на основі відповідних графічних матеріалів генерального плану населеного
пункту, в тому числі:
– основного креслення
– схеми планувальних обмежень,
– плану червоних ліній;
– історико-архітектурного опорного плану;
– схеми інженерної підготовки території.
Межі зон на схемі зонування встановлюються відповідно до генерального плану з урахуванням
меж кварталів, мікрорайонів, інших планувальних утворень населеного пункту, природних меж,
елементів інженерно-транспортної інфраструктури, кадастрових меж земельних ділянок.
5.8 На схемі зонування, як правило, відображаються такі основні типи зон, що мають кодові
позначки:
Г – громадські;
* Розробляються у разі відсутності цих креслень у складі генерального плану населеного пункту або з метою
їх актуалізації відповідно до завдання на проектування за окремим договором.
Ж – житлові;
Р – ландшафтно-рекреаційні;
К – курортні:
ТР – транспортної інфраструктури;
ІН – інженерної інфраструктури;
В – виробничі;
КС – комунально-складські ;
СВ – сільськогосподарського призначення;
С – спеціальні;
ІК – історико-культурного призначення.

6 ТЕКСТОВА ЧАСТИНА ПЛАНУ ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ
6.1 Текстова частина зонінгу надається в вигляді пояснювальної записки і містить:
– загальні положення, в яких наводяться основні терміни та розкривається зміст та призначення
зонінгу;
– принципи зонування території населеного пункту;
– перелік територіальних зон, що визначаються на схемі зонування, та обґрунтування їх меж;
– містобудівні регламенти як сукупність обов'язкових вимог до використання земельних ділянок
та об'єктів нерухомості, що встановлюються у межах відповідних територіальних зон, і які
включають:
– перелік дозволених видів забудови та іншого використання земельних ділянок у межах
різних територіальних зон;
– режими використання території, пов'язані з дією обмежень, що розповсюджуються на
територію населеного пункту;
– додатки, що містять копії рішень органів місцевого самоврядування у сфері містобудування,
будівництва, благоустрою території тощо, а також інші документи, які необхідні для
впровадження зонінгу (за необхідності).
6.2 Для кожної територіальної зони встановлюються:
– переважні види використання;
– супутні види використання;
– щільність населення в межах житлової забудови, осіб/га;
– відсоток озеленення, % (для рекреаційних зон);
– гранична поверховість або висота будівель у метрах.
Для територій та об'єктів нового будівництва додатково, за необхідності, можуть встановлюватись
граничні параметри об'єктів будівництва або граничні параметри земельних ділянок, що
визначаються наступними позиціями:
– для масивів нової садибної забудови:
– мінімальна або максимальна площа ділянки, га;
– мінімальна довжина лицьової сторони ділянки (по фронту вулиці), м ;
– мінімальна ширина (глибина) ділянки, м;
– максимальна висота огорож, м;
– для інших об'єктів:
– максимальний коефіцієнт забудови, %;
– мінімальний коефіцієнт озеленення, %
– мінімальна кількість м/м для зберігання індивідуального транспорту, одиниці;
– мінімальна кількістю м/м місць на розвантажувальних майданчиках, одиниці;
– мінімальна кількість м/м для зберігання (технологічного відстою) вантажного автотранспорту
на території земельних ділянок, одиниці.
6.3 Містобудівні умови та обмеження для окремих земельних ділянок, граничні розміри конкретних
об'єктів визначаються відповідно до детальних планів території, будівельних паспортів,
містобудівних розрахунків (в залежності від типу об'єкта, що розміщується) та на підставі містобуд
івних регламентів для кожної територіальної зони.
6.4 Перелік переважних видів використання встановлюється відповідно до функціонального
призначення зони, визначеного в основному кресленні генерального плану населеного пункту.
До переважних видів використання територіальної зони можуть встановлюватися супутні. За
відсутності на земельній ділянці переважного виду використання супутній вид не допускається.
6.5 До супутніх видів використання можуть відноситися:
1) об'єкти, що технологічно пов'язані з об'єктами переважних видів або сприяють їх безпеці, в
тому числі, протипожежні, відповідно до чинної нормативно-технічної документації;
2) споруди, що призначені для охорони об'єктів переважного чи допустимого виду використання;
3) об'єкти інженерної інфраструктури;
4) об'єкти транспортної інфраструктури (автостоянки, велостоянки, гаражі, паркінги наземні та
підземні);
5) дитячі, спортивні майданчики, місця для відпочинку, громадські вбиральні тощо.
Сумарна площа об'єктів супутнього виду використання не повинна перевищувати загальну
площу переважних видів використання.
6.6 Громадські зони Г
Зони загальноміського центру Г-1 (зона розміщення об'єктів загальноміського (селищного,
сільського) центру). Призначаються для розташування адміністративних будівель органів
управління, ділових, фінансових, торговельних, культурно-просвітницьких установ, багатоквартирних
житлових будинків, громадських установ та інших багатофункціональних об'єктів, що забезпечують
громадські функції загальноміського та регіонального значення, або груп цих об'єктів на
території міста та супутніх до них елементів транспортної інфраструктури. Зона включає центральні
та прилеглі до загальноміського центру території, а також може знаходиться в інших районах міста
з багатофункціональним використанням території.
Громадські зони Г-2. Призначаються для розташування адміністративних, наукових, ділових,
фінансових, торговельних установ, закладів обслуговування та супутніх до них елементів транспортно
ї інфраструктури. Зони призначені для обслуговування населення, що мешкає в житлових
районах. До зон відносяться елементи центрів районного значення. В зонах можуть розташовуватись
житлові будинки.
Зони розміщення об'єктів повсякденного обслуговування Г-2-1. Призначаються для розташування
магазинів, торговельних закладів, закладів обслуговування та супутніх до них елементів
транспортної інфраструктури. Зона призначена для обслуговування населення, що мешкає в
мікрорайонах. До зони відносяться об'єкти центрів повсякденного обслуговування.
Навчальні зони Г-3 (зона розміщення навчальних закладів). Призначаються для розташування
вищих навчальних закладів, закладів середньої спеціальної освіти, об'єктів наукового обслуговування
та закладів з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів.
Зони встановлюються з метою концентрації освітніх і супутніх до них функцій: навчальних,
інформаційних, культурних, оздоровчих, дозвілля.
Окремо може виділятися зона шкіл та ДНЗ (Г-3-1),позашкільних навчальних закладів (Г-3-2),
спеціалізованих навчальних закладів (Г-3-3) тощо.
Культурні та спортивні зони Г-4 (зона розміщення культурно-мистецьких та спортивних
об'єктів). Призначаються для розташування великих культурно-мистецьких та спортивно-видовищних
комплексів, концертних залів, театрів, кінотеатрів, стадіонів тощо.
За необхідності, можуть окремо виділятися спортивна зона (Г-4-1), зона розміщення культурно-
освітніх закладів (Г-4-2), зона розміщення розважальних комплексів та закладів (Г-4-3), зона
розміщення культових та обрядових споруд (Г-4-4) тощо.
Лікувальні зони Г-5 (зона розміщення лікувальних та оздоровчих закладів). Призначаються
для розташування лікарень, поліклінік, амбулаторій, аптек, інших лікувальних закладів. Зону
формують території, на яких розміщуються об'єкти, що відносяться до установ охорони здоров'я та
соціального забезпечення. За необхідності, може окремо виділятися зона розміщення лікувальних
закладів (Г-5-1), соціальних (Г-5-2) та оздоровчих закладів (Г-5-3) тощо.
Торговельні зони Г-6 (зони розміщення об'єктів торгівлі). Призначаються для розташування
магазинів, торговельних комплексів, ринків та ринкових комплексів. Зону формують території
громадської забудови, на яких за містобудівною документацією розміщуються торговельні заклади
та інші об'єкти обслуговування населення.
6.7 Житлові зони Ж (зони житлової забудови).
До житлових зон відносяться території, що призначаються для розташування житлових
будинків, споруд для зберігання індивідуальних транспортних засобів, окремих вбудованих чи
прибудованих об'єктів соціального і культурно-побутового обслуговування населення та інших
об'єктів, що не потребують встановлення санітарно-захисних зон та не створюють негативного
впливу на навколишнє середовище.
Житлові зони призначені для забудови житловими будинками різних типів і поверховості в
залежності від місця розташування і характеру забудови території населеного пункту.
Житлові зони формуються на території існуючої сельбищної забудови населеного пункту та в
районах, передбачених містобудівною документацією під нову житлову забудову.
Садибна забудова Ж-1 (зона садибної забудови). Призначається для розташування одноквартирних
житлових будинків до 4 поверхів (включно з мансардним поверхом) із земельними
ділянками або зблокованих житлових будинків на сусідніх земельних ділянках.
Блокована житлова забудова Ж-2 (зона блокованої забудови). Призначається для розташування
зблокованих житлових будинків поверховістю до 3 поверхів з виходом з кожної квартири
на земельну ділянку.
Багатоквартирна житлова забудова Ж-3 (зона багатоквартирної житлової забудови).
Призначається для розташування багатоквартирних житлових будинків до 4 поверхів включно,
супутніх об'єктів повсякденного обслуговування, комунальних об'єктів, а також окремих об'єктів
загальноміського та районного значення.
Домінуюче функціональне використання території – житлова функція з включенням функцій
громадського призначення. Для середніх та малих міст, селищ та сільських населених пунктів у
залежності від ситуації, що склалася, може окремо виділятися зона розташування багатоквартирних
житлових будинків: 2 поверхи (Ж-3-1), 2-4 поверхи (Ж- 3-2) тощо.
Багатоквартирна житлова забудова Ж-4 (зона багатоквартирної житлової забудови).
Призначається для розташування багатоквартирних житлових будинків від 5 до 9 поверхів, супутніх
об'єктів повсякденного обслуговування, комунальних об'єктів, а також окремих об'єктів загальном
іського та районного значення.
Домінуюче функціональне використання території – житлова функція з включенням функцій
громадського призначення.
Для середніх та малих міст, селищ та сільських населених пунктів в залежності від ситуації,
що склалася, може окремо виділятися зона розташування багатоквартирних житлових будинків:
5 поверхів (Ж- 4-1), 9 поверхів (Ж-4-2), змішаної, 5-9 поверхів (Ж-4-3) тощо.
Багатоквартирна житлова забудова Ж-5 (зона багатоквартирної житлової забудови).
Призначається для розташування багатоквартирних житлових будинків поверховістю від 10 до
16 поверхів, супутніх об'єктів повсякденного обслуговування населення, комунальних об'єктів,
окремих об'єктів загальноміського значення.
Домінуюче функціональне використання території – житлова функція з включенням функцій
громадського призначення. В залежності від ситуації, що склалася, може окремо виділятися зона
розташування багатоквартирних житлових будинків: 10 поверхів (Ж-5-1), 10-14 поверхів (Ж- 5-2),
16 поверхів (Ж-5-3), змішаної 10-16 поверхів (Ж-5-4) тощо.
Багатоквартирна житлова забудова Ж-6 (зона багатоквартирної житлової забудови).
Призначається для розташування багатоквартирних житлових будинків поверховістю вище 16 поверх
ів, висотних житлових комплексів з розвиненою стилобатною частиною громадського або
комерційного призначення, супутніх об'єктів повсякденного обслуговування населення, комунальних
об'єктів, окремих об'єктів загальноміського значення.
Домінуюче функціональне використання території – житлова функція з включенням функцій
громадського призначення. В залежності від ситуації, що склалася, може окремо виділятися зона
розташування багатоквартирних житлових будинків: 17-20 поверхів (Ж-6-1), висотних житлових
комплексів (Ж-6-2) тощо.
Змішана забудова Ж-7 (зона змішаної житлової забудови). Призначається для розташування
багатоквартирних житлових будинків різної поверховості.
Домінуюче функціональне використання території – житлова функція з включенням функцій
громадського призначення. В залежності від ситуації, що склалася, може окремо виділятися зона
розташування багатоквартирних житлових будинків різної поверховості.
6.8 Ландшафтно-рекреаційні зони Р.
До рекреаційних зон належать території, що призначаються і використовуються для відпочинку
населення. Крім рекреаційних, ці території можуть виконувати функції охоронні, захисні, санітарног
ігієнічні і мати історико-культурний потенціал.
Зона об'єктів природно-заповідного фонду Р-1. Зона встановлюється з метою збереження
унікальних природних ландшафтів з особливими умовами використання, об'єктів природно-запов
ідного фонду. Мета організації зони полягає у збереженні цінних природних особливостей і
ландшафтів; планувальні містобудівні заходи мають здійснюватися з мінімальним впливом на
вразливі елементи природного середовища. Використання території об'єктів ПЗФ повинно відбуватися
відповідно до положень законодавства про об'єкти та території природно-заповідного
фонду.
Окремо може бути виділена зона природних ландшафтів (Р-1-1), яка створюється з метою
збереження цінних природних особливостей ландшафтів.
Рекреаційна зона активного відпочинку Р-2 (зона ландшафтно-рекреаційна загальноміського
(селищного, сільського) значення). Призначається для виконання активних рекреаційних функц
ій. До неї належать території загального користування з відповідними об'єктами для активного
відпочинку населення та громадсько-рекреаційні центри. Ці території мають бути забезпечені
високим рівнем благоустрою, належним переліком постійних споруд для активного відпочинку,
тимчасових споруд та інших об'єктів супутніх видів активності.
Рекреаційна зона озеленених територій загального користування Р-3. Призначається для
повсякденного відпочинку населення і включає парки, сквери, сади, бульвари, міські ліси, водойми,
пляжі, лугопарки, лісопарки, гідропарки, меморіальні та інші спеціалізовані парки.
У залежності від ситуації, що склалася на території населеного пункту, окремо можуть бути
виділені:
– зона розміщення парків, скверів, міських садів, бульварів, міських лісів (Р-3-1). Мета орган
ізації зони полягає в забезпеченні мешканців населеного пункту місцями відпочинку з високим
рівнем благоустрою;
– зона розміщення лугопарків, лісопарків, гідропарків (Р-3-2). Мета організації зони полягає в
збереженні цінних природних особливостей ландшафту, створенні умов для відпочинку населення
з максимальним виявленням особливостей ландшафту і мінімальним впливом на природне середовище;
– рекреаційно-меморіальна зона (Р-3-3), яка призначена для збереження місць пам'ятних
історичних поховань, що одночасно виконують рекреаційну та культурну функцію (як правило,
рекреаційно-меморіальні території розташовані в зонах дії обмежень за вимогами охорони пам'яток
культурної спадщини);
– меморіальна зона (Р-3-4), яка призначена як для забезпечення умов охорони існуючих
меморіальних комплексів, так і для організації нових на честь пам'ятних подій.
Можуть бути виділені інші типи озеленених територій загального користування.
Прибудинкові території зелених насаджень, що мають статус скверів, не відносяться до
зони Р-3, а є елементом відповідної житлової зони.
Рекреаційна зона обмеженого користування Р-4. Призначається для розміщення дач та
колективних садів.
6.9 Курортна зона – К (зона розміщення курортних установ, закладів відпочинку та
туризму). До курортних зон відносяться:
Зона розміщення санаторіїв КЛ. Призначена для розміщення курортних комплексів, санатор
іїв, санаторіїв – профілакторіїв для дорослих, для батьків з дітьми.
Окремо можуть бути виділені:
– зона для розміщення курортних комплексів (КЛ-1);
– зона для розміщення санаторіїв, санаторіїв-профілакторіїв для дорослих, для батьків з
дітьми (КЛ-2);
зона розміщення установ відпочинку і туризму КВТ. Призначена для розміщення пансіонат
ів, курортних готелів, туристичних баз, оздоровчих таборів, баз відпочинку, кемпінгів, центрів
обслуговування туристів та відпочиваючих.
В залежності від ситуації, що склалася, окремо можуть бути виділені:
– зона, призначена для розміщення пансіонатів, курортних готелів (КВТ-1);
– зона, призначена для розміщення туристичних баз, оздоровчих таборів, баз відпочинку,
кемпінгів (КВТ-2), тощо.
6.10 Зони транспортної інфраструктури ТР. До зон транспортної інфраструктури відносяться:
зона транспортної інфраструктури ТР-1. До зони відносяться території смуг відводу залізниц
і, залізничних і автовокзалів, портів, морських і річкових вокзалів, аеровокзалів, терміналів,
транспортних вузлів, підприємств, установ і організацій залізничного транспортного господарства,
призначених для експлуатації, утримання, будівництва, ремонту, розвитку наземних та підземних
будівель та інших об'єктів транспорту.
В залежності від ситуації, що склалася на території населеного пункту, окремо можуть бути
виділені:
– зона відводу залізниці (ТР-1-1);
– зона інфраструктури міського та позаміського транспорту (залізничних і автовокзалів, портів,
морських і річкових вокзалів) (ТР-1-2);
– зона транспортної інфраструктури населеного пункту (ТР-1-3) терміналів, транспортних
вузлів, підприємств, АЗК, СТО, великих стоянок, гаражів, установ і організацій транспортного
господарства, призначених для експлуатації, утримання, будівництва, ремонту, розвитку наземних
та підземних будівель та інших об'єктів транспорту);
– зона аеропортів (ТР-1-4);
зона транспортної інфраструктури ТР-2. Відносяться території вулиць, майданів (в межах
червоних ліній), доріг. В залежності від ситуації, що склалася, можна виділити зону пішохідних
вулиць (ТР-2-1).
6.11 Зони інженерної інфраструктури ІН (зони розміщення об'єктів інженерної інфраструктури).
До зон інженерної інфраструктури відносяться:
зона інженерної інфраструктури ІН-1. Призначена для розміщення головних об'єктів електромереж
і;
зона інженерної інфраструктури ІН-2. Призначена для розміщення головних об'єктів тепломереж,
водопостачання, каналізації, газопостачання, зливової каналізації;
зона магістральних інженерних мереж ІН-3. Призначена для розміщення магістральних
мереж водопостачання, каналізації, тепломереж, газопостачання, зливової каналізації.
6.12 Комунально-складські зони КС.
Зона розміщення об'єктів І класу санітарної класифікації КС-1. Призначається для розмiщення
об'єктів, що потребують встановлення СЗЗ 1000 м.
Зона розміщення об'єктів ІІ класу санітарної класифікації КС-2. Призначається для розмiщення
об'єктів, що потребують встановлення СЗЗ 500 м.
Зона розміщення об'єктів ІІІ класу санітарної класифікації КС3. Призначається для розмiщення
об'єктів, що потребують встановлення СЗЗ 300 м.
Доцільно окремо виділяти зону розміщення кладовищ КС-3-1 та зону розміщення очисних
споруд КС-3-2.
Зона розміщення об'єктів ІV класу санітарної класифікації КС4. Призначається для розмiщення
об'єктів, що потребують встановлення СЗЗ 100 м.
За необхідності, окремо можна виділяти зону розміщення складських об'єктів та баз, великих
логістичних центрів КС-4-1.
Зона розміщення об'єктів V класу санітарної класифікації КС5. Призначається для розмiщення
об'єктів, що потребують встановлення СЗЗ 50 м.
6.13 Виробничі зони В.
До складу виробничих зон входять:
зона розміщення підприємств І класу шкідливості В-1. Призначається для підприємств,
що є джерелами забруднення навколишнього середовища і потребують встановлення санітарнозахисних
зон до 1000 м та більше;
зона розміщення підприємств ІІ класу шкідливості В-2. Призначається для підприємств, що
є джерелами забруднення навколишнього середовища і потребують встановлення санітарнозахисних
зон до 500 м;
зона розміщення підприємств ІІІ класу шкідливості В-3. Призначається для підприємств,
що є джерелами забруднення навколишнього середовища і потребують встановлення санітарнозахисних
зон до 300 м;
зона розміщення підприємств IV класу шкідливості В-4. Призначається для підприємств,
що є джерелами забруднення навколишнього середовища і потребують встановлення санітарнозахисних
зон до 100 м;
зона розміщення підприємств V класу шкідливості В-5. Призначається для підприємств, що
є джерелами забруднення навколишнього середовища і потребують встановлення санітарнозахисних
зон до 50 м;
зона розміщення підприємств без екологічних наслідків В-6. Призначається для розмiщення
підприємств, СЗЗ від яких не розповсюджується за межі території підприємства.
Зона комерційного призначення В-7.
Зона утворюється з метою поступової переорієнтації промислових, комунально-складських та
інших амортизованих підприємств на комерційні види використання. До неї входять цінні території
міста, що зараз не використовуються за призначенням (для деградованих територій промислових
підприємств, які зупинили виробничу діяльність, територій спецпризначення, територій комплексно
ї реконструкції тощо). Використання території зони можливе лише на основі розробленого та
затвердженого детального плану території або детального плану зонування в М1:2000 в комплексі
з містобудівними розрахунками. Для цих територій детальний план території та детальний план
зонування (в комплексі з містобудівними розрахунками) можуть виконуватись з урахуванням інвестиц
ійних намірів власників та користувачів земельних ділянок та об'єктів нерухомого майна в разі,
якщо ці наміри не суперечать будівельним нормам, державним стандартам і правилам.
6.14 Спеціальні зони С.
Призначені для розташування спецтериторій, пенітенціарних установ тощо. У спеціальних
зонах передбачається розміщення об'єктів, які за своєю функцією несумісні з іншими об'єктами
в інших територіальних зонах, а створення і використання цих зон неможливе без встановлення
спеціальних вимог. Режим використання цих зон визначається їх призначенням, до них відносяться:
зона режимних об'єктів зв'язку С-1*. Призначається для розташування радіотелевізійних
передавальних та ретрансляційних центрів, антенних полів, телебашт;
зона військових об'єктів (спецтериторій) С-2*. Призначається для розташування підпри-
ємств, закладів і організацій державних органів виконавчої влади з питань оборони та безпеки,
військових містечок, освітніх закладів військового профілю;
зона пенітенціарних установ С-3. Призначається для розміщення виправних колоній, тюрем,
інших пенітенціарних установ;
зона озеленення спеціального призначення С-4. Зона формується в межах територій, на
яких за містобудівною документацією передбачається організація санітарно-захисних зон.
Примітка. На графічних матеріалах зонінгу, що розміщуються у відкритих мережах Інтернету, зони С-1 та
С-2 не наводяться.
6.15 Зона земель сільськогосподарського призначення СВ-1. Використовується для багатор
ічних насаджень, ріллі, сіножатей та пасовищ, господарських шляхів і прогонів, фермерських
господарств.
6.16 Зона сільськогосподарських підприємств, установ та організацій СВ-2. Використову-
ється для науково-дослідних, навчальних цілей, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
6.18 Зона земель історико-культурного призначення ІК. Для населених пунктів, занесених
до списку історичних населених місць України, визначаються зони, щодо яких встановлюється
спеціальний режим використання території, обумовлений законодавством про охорону культурної
спадщини.
При визначенні індексів кодування територіальних зон, які змінюють своє функціональне
призначення відповідно до генерального плану населеного пункту, застосовується буквений додаток
П (проектний), який ставиться перед кодом зони.

7 МІСТОБУДІВНІ РЕГЛАМЕНТИ В ЧАСТИНІ ОБМЕЖЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ
ДІЛЯНОК У ЗОНАХ З ОСОБЛИВИМИ УМОВАМИ ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЙ
7.1 Містобудівні регламенти стосовно обмеження використання земельних ділянок у зонах з
особливими умовами використання територій встановлюються на підставі схеми планувальних
обмежень, що розповсюджуються на територію населеного пункту, схеми інженерної підготовки
території населеного пункту та історико-архітектурного опорного плану, зон охорони пам'яток
культурної спадщини (для історичних населених місць).
Виходячи з розповсюдження дії планувальних обмежень у відповідних зонах на плані зонування
виділяються підзони.
Якщо земельна ділянка потрапляє в зону дії кількох планувальних обмежень, до неї застосовуються
всі види обмежень та режимів використання територій або найбільш жорсткий із цих
режимів.
7.2 Обмеження, пов'язані з дотриманням санітарно-гігієнічних та природоохоронних норм:
– санітарно-захисні зони промислових підприємств І-V класів шкідливості, сільськогосподарських,
комунальних та складських територій та об'єктів, а також об'єктів транспортної інфраструктури;
– санітарні відстані від лікарняних містечок, комплексів спеціального профілю (протитуберкульозн
і, психіатричні тощо);
– санітарні розриви та зони обмеження забудови за акустичними умовами від: автодоріг,
аеропортів, аеродромів, вертодромів тощо;
– санітарно-захисні зони та зони обмеження забудови від джерел електромагнітного випром
інювання (теле- та радіоретрансляторів, радіолокаційних засобів тощо);
– зони санітарної охорони споруд та мереж водопостачання;
– зони санітарної охорони курортів та оздоровчо-лікувальних ресурсів;
– санітарні відстані від санаторно-курортних та оздоровчих закладів;
– території природно-заповідного фонду та охоронних зон об'єктів природно-заповідного фонду;
– території водоохоронних зон, прибережних захисних смуг та пляжних зон.
7.3 Обмеження, що пов'язані з поширенням інженерно-геологічних умов, що є несприятливими
для будівництва:
– зона підтоплення, що вимагає пониження рівня ґрунтових вод більше ніж на 0,5 м;
– зони затоплення паводковими та повеневими водами більше 0,5 м при 1 % забезпеченості
і паводковими та повеневими водами при 4 % забезпеченості;
– зони значної заболоченості, торфовища шаром 2 м;
– зони поширення активних зсувів великих потужностей;
– зони розповсюдження воронок активного карсту завглибшки понад 10 м та зони з наявністю
підземних пустот;
– зони інтенсивного розвитку та утворення ярів;
– зони просідання ґрунтів ІІ-го типу (осідання яких відбувається від ваги ґрунту, що лежить
вище, у нижній частині осідальної площі, а за наявності зовнішнього навантаження – у межах зони,
що деформується);
– зони гірських виробок (розроблювані території, де очікується утворення провалів та зсувів),
а також зони великих денудаційних порушень (великі кар'єри, каменоломні понад 4 га, глибина
воронок обвалення до 50 м);
– зони прояву селів (дуже сельоносні з винесенням до 25 тис.кв.м твердого стоку з 1 кв.км
басейну).
7.4 Обмеження, що пов'язані з охороною магістральних мереж інженерної інфраструктури та
об'єктів на них:
– охоронні зони магістральних електромереж та об'єктів на них;
– зони санітарної охорони магістральних водоводів;
– захисні охоронні зони магістральних колекторів водовідведення;
– охоронні зони магістральних газо-, нафто- та продуктопроводів, а також об'єктів на них;
– смуги відведення меліоративних каналів.
7.5 Інші специфічні планувальні обмеження:
– охоронні зони метеостанцій.
7.6 Обмеження використання земельних ділянок за вимогами охорони пам'яток культурної
спадщини:
– обмеження на територіях всіх видів пам'яток культурної спадщини;
– обмеження на територіях охоронних зон пам'яток культурної спадщини;
– обмеження на територіях зон регулювання забудови;
– обмеження на територіях зон охоронюваного ландшафту;
– обмеження на територіях зон охорони археологічного культурного шару;
– обмеження на територіях історичних ареалів населених місць.
7.7 При розробленні зонінгу слід дотримуватись цифрової індексації планувальних та історикокультурних
обмежень, наведених в додатку 5.

8 ВНЕСЕННЯ ЗМІН ТА УТОЧНЕНЬ ДО ПЛАНУ ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ
8.1 У план зонування можуть вноситись зміни та уточнення.
Зміна передбачає:
– зміну назви зони і коду класу об'єктів зонування території;
– значну зміну меж (контурів) зон.
Уточнення передбачає:
– незначну зміну меж (контурів) зон, пов'язану з перенесенням графічних матеріалів зонінгу на
актуалізовану, більш детальну і точну підоснову, з врахуванням даних земельного кадастру та
рішень, прийнятих відповідною радою, без зміни назви і коду класу об'єктів зонування;
– розширення переліку переважних, супутніх та допустимих видів забудови;
– зміну меж (контурів) дії планувальних обмежень у зв'язку з реалізацією технічних або
технологічних заходів із їх нейтралізації чи зменшення.
Уточнення плану зонування може здійснюватися при розробленні ДПТ або плану зонування
частини території в М 1:2000.
8.2 Підставою для розгляду питань про внесення змін до зонінгу може бути:
– внесення змін до генерального плану;
– розроблення та затвердження ДПТ з уточненням рішень генерального плану;
– уточнення проходження червоних ліній (при розробленні плану червоних ліній);
– невідповідність зонінгу генеральному плану населеного пункту, нормативно-правовим актам,
державним будівельним нормам та іншим документам, земельному кадастру;
– надання фізичними, юридичними особами обґрунтованих пропозицій щодо зміни меж територ
іальних зон, зміни містобудівних регламентів;
– звернення органів державної влади щодо внесення змін до зонінгу відносно розташування
об'єктів будівництва державного значення;
– звернення органів виконавчої влади населеного пункту щодо внесення змін до зонінгу
відносно розташування об'єктів будівництва громадського значення або розміщення інвестиційних
об'єктів;
– рішення органів місцевого самоврядування у разі необхідності вдосконалення порядку
регулювання використання та забудови території населеного пункту;
– звернення фізичних та юридичних осіб, якщо є обґрунтовані підстави щодо реалізації
положень зонінгу, які можуть привести до неефективного використання земельних ділянок для
містобудівних потреб та об'єктів нерухомості, зниження їх вартості, перешкоджання реалізації прав
і законних інтересів громадян та їх об'єднань.
8.3 За наявності зонінгу детальні плани території обов'язково розробляються у таких випадках:
8.3.1 Для територій комплексної забудови або комплексної реконструкції, в тому числі:
– на квартали нової житлової та громадської забудови, передбаченої генеральним планом на
вільних територіях;
– на реконструкцію територій не діючих, економічно неефективних та екологічно небезпечних
підприємств та кварталів застарілого житлового фонду , що передбачає зміну їх функціонального
призначення;
– на реконструкцію територій не діючих, економічно неефективних та екологічно небезпечних
підприємств, що передбачає розподіл території між двома або більше власниками території;
8.3.2 При розміщенні об'єктів, комплексів загальнодержавного, регіонального та загальном
іського значення, об'єктів зовнішнього та комунального транспорту тощо.

ДОДАТОК Е
(довідковий)
БІБЛІОГРАФІЯ
Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності". – К., – 2011.
Закон України "Про охорону культурної спадщини". – К., – 2000.
Земельний кодекс України. – К., – 2000.
Постанова Кабінету Міністрів від 26.07.2001 року "Про затвердження списку історичних населених
місць".
Порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту (наказ Мінрег
іону України від 02.06.2011 р. № 64).
ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень.
Довідник "Регулювання використання і забудови територій населених пунктів (Зонінг)"
В. Гусаков, У. Валетта, В. Нудельман, О. Вашкулат – Київ. – 1996.
Методичний посібник з розробки та впровадження Правил використання та забудови території
міст. В. Гусаков, Ю. Білоконь, В. Нудельман, О. Вашкулат – Київ. – 1998.