ДБН В.1.2-8-2008

Рейтинг: 0 / 5 (0)

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів
Основні вимоги до будівель і споруд
Безпека життя і здоров'я людини та захист навколишнього природного середовища

Чинні від 2008-10-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
1.1 Ці норми встановлюють основні положення головної вимоги до виробів, будівель і споруд
щодо забезпечення безпеки життя і здоров'я людини та захисту навколишнього природного середовища,
визначеної у "Технічному регламенті будівельних виробів, будівель і споруд" (далі – Технічний
регламент), затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р.
№ 1764.
1.2 Положення цих норм використовуються при розробленні технічних завдань щодо регламентних
технічних умов і будівельних норм.
1.3 Ці норми є основою для оцінювання будівельних виробів у випадках:
– коли виробник не застосовує існуючих нормативних документів або застосував їх лише
частково;
– коли відсутні керівні документи, які можуть бути застосовані для розроблення технічного
свідоцтва.
1.4 Згідно з Технічним регламентом ці норми розроблені з урахуванням положень тлумачних
документів основних вимог до будівель і споруд Директиви Ради 89/106/ЄЕС від 21 грудня 1988 р.
щодо зближення законів, підзаконних актів та адміністративних положень держав-членів стосовно
будівельних виробів.

2 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
У цих нормах застосовані терміни та визначення згідно з ДСТУ-Н А.1.1-81:2008 "Система стандартизації
та нормування в будівництві. Основні вимоги до будівель і споруд. Настанова із застосування
термінів основних вимог до будівель і споруд згідно з тлумачними документами Директиви
Ради 89/106/ЄЕС".

3 РІВНІ ТА КЛАСИ ВИМОГ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ
БУДІВЕЛЬНИХ ВИРОБІВ
3.1 Для забезпечення вільного обігу і використання будівельних виробів по всій території
України з урахуванням відмінностей у географічних чи кліматичних умовах та способах життя, що
можуть переважати на місцевому рівні, повинні застосовуватись рівні або класи основної вимоги
та експлуатаційних властивостей будівельних виробів.
3.2 Рівні технічних характеристик – це кількісне вираження (у відповідних одиницях) характеру
поведінки будівельного виробу під впливом прикладеної дії або передбачених умов експлуатації.
3.3 Рівні технічних характеристик можуть бути пов'язані з виробом взагалі або з його конкретними
характеристиками чи їх комбінаціями і використовуватися з метою визначення будiвельного
виробу для конкретно передбачуваного застосування та для встановлення мінімального
рівня технічних характеристик, нижче яких виріб за жодних обставин не може вважатись придатним
для використання або слугувати основою для встановлення класів технічних характеристик.
Система забезпечення надійності та безпеки будівельних
об'єктів
3.4 Виражені діапазоном рівнів характеристик виробу відповідно до основних вимог класи
технічних характеристик дають кількісне представлення характеру роботи виробу на вплив прикладеної
дії або викликаної передбаченими умовами експлуатації.
3.5 Класи можуть стосуватись будівельного виробу в цілому або його конкретних характеристик
чи їх комбінацій.
3.6 Розрізняють два типи класів технічних характеристик будівельних виробів: такі, що визна-
чаються як засоби для вираження необхідних рівнів будівельних об'єктів (регулятивні класи характеристик
будівельного виробу), і такі, що не є регулятивними (технічні класи характеристик
будівельного виробу).
3.7 У випадках, коли класифікація експлуатаційних властивостей будівельного виробу визна-
чається як засіб формування рівнів вимог до будівельних об'єктів, центральний орган виконавчої
влади, на який покладено функції технічного регулювання в галузях будівництва та промисловості
будівельних матеріалів, може доручити суб'єктам стандартизації запровадити відповідні вимоги до
будівельних об'єктів.
3.8 Не ідентифіковані класи (рівні) робочих характеристик будівельних виробів можуть визначатись
під час розроблення нормативних документів як засіб для уточнення їх (виробів) експлуатаційних
властивостей і передбаченого використання.
3.9 У разі відсутності жодних юридичних вимог у певній сфері при визначенні рівнів або класів
вимог до будівельних виробів необхідно запроваджувати клас під назвою "жодної експлуатаційної
властивості не визначено".

4 ПОЯСНЕННЯ ОСНОВНОЇ ВИМОГИ "БЕЗПЕКА ЖИТТЯ І ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ
ТА ЗАХИСТ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА"
4.1 Дані норми визначають аспекти будівельних об'єктів, які стосуються безпеки життя і здоров'я
людини та захисту навколишнього природного середовища, та ідентифікують вироби (групи
виробів) і їх характеристики, які стосуються експлуатаційних якостей, що задовольняють основну
вимогу. Будівлі і споруди повинні відповідати вимогам законодавства з питань охорони здоров'я
людей та навколишнього природного середовища.
4.2 Будівельні об'єкти задовольняють основну вимогу щодо безпеки життя і здоров'я людини та
захисту навколишнього природного середовища, якщо вони запроектовані і побудовані так, що не
становлять загрози в результаті:
– витоку токсичного газу;
– присутності небезпечних часток чи газів у повітрі;
– небезпечного радіаційного випромінювання;
– забруднення чи отруєння води та грунту;
– наявності певної кількості вологи в елементах будівельних об'єктів або на їх поверхнях всередині
приміщень.
4.3 Придатність виробів як у цілому для будівельних об'єктів, так і для їх окремих частин або
елементів, визначається відповідністю призначенню і здатністю задовольняти основну вимогу.
4.4 Визначені у цьому розділі вимоги стосуються наступних експлуатаційних аспектів будiвельних
об'єктів:
– середовище в приміщенні;
– водопостачання;
– відведення стічних вод;
– видалення твердих відходів;
– навколишнє середовище.

5 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ПЕРЕВІРКИ ДОТРИМАННЯ ОСНОВНОЇ
ВИМОГИ "БЕЗПЕКА ЖИТТЯ І ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ ТА ЗАХИСТ
НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА"
5.1 Загальні положення
5.1.1 Принципів щодо підтвердження відповідності основній вимозі "безпека життя і здоров'я
людини та захист навколишнього природного середовища" дотримуються у випадках, коли до будівельних
об'єктів застосовуються норми, які містять цю основну вимогу.
5.1.2 Основної вимоги " безпека життя і здоров'я людини та захист навколишнього природного
середовища" в тих межах, в яких вона застосовується, дотримуються з прийнятою ймовірністю
протягом економічно обгрунтованого терміну експлуатації будівельного об'єкта та його утилізації.
5.1.3 Відповідність основній вимозі забезпечується взаємопов'заними заходами, які стосуються:
– планування і проектування будівельних об'єктів та їх технічного обслуговування у відповідності
з порядком, передбаченим нормативними документами категорії А;
– використанням будівельних виробів із властивостями і характеристиками, що відповідають
вимогам нормативних документів категорії В.
5.1.4 Питання щодо необхідності вжиття заходів із нагляду за плануванням, проектуванням і
будівництвом об'єктів, а також стосовно кваліфікації виконавців вирішуються центральними органами
виконавчої влади, на які покладені відповідні функції технічного регулювання згідно з чинним
законодавством.
5.1.5 У випадках, коли такий нагляд має пряме відношення до властивостей і характеристик
виробів, повинні бути сформульовані відповідні положення в контексті технічного завдання на
розроблення нормативних документів категорії В стосовно зазначених виробів.
5.2 Фактори впливу
У даних нормах під терміном "фактори впливу" слід розуміти:
– забруднення, що виділяють будівельні матеріали, грунт, люди, тварини, рослини;
– забруднення, що надходять з водоймищ, систем водопостачання та з повітря ззовні;
– забруднення, що виділяє устаткування для горіння, інженерні мережі, вентиляційні системи,
системи кондиціонування повітря;
– вологість повітря у приміщеннях;
– вологість на поверхнях у приміщеннях та всередині виробів;
– іонізуючі випромінювання;
– шум;
– грибкове ураження будівельних виробів;
– зараження збудниками хвороб систем водопостачання та вентиляції.
5.3 Перевірка дотримання вимоги щодо безпеки життя і здоров'я людини та захисту
навколишнього природного середовища
5.3.1 В с т у п
5.3.1.1 Наведені у цьому розділі вимоги щодо здорового середовища у приміщеннях будівельних
об'єктів та характеристик виробів стосуються переважно аспектів безпеки життя і здоров'я людини
та захисту навколишнього природного середовища. Тому у випадках, коли до того чи іншого виробу
підходять декілька характеристик, вони беруться до уваги.
5.3.1.2 При підготовці технічного завдання на розроблення регламентних технічних умов та будiвельних
норм необхідно враховувати особливості з питань безпеки життя і здоров'я людини та
захисту навколишнього природного середовища на окремих дільницях будівельних об'єктів (наприклад,
зберігання або приготування їжі), які потребують додаткових вимог до характеристик виробів
(наприклад, легке очищення).
5.3.2 С е р е д о в и щ е в п р и м і щ е н н і
5.3.2.1 Ця вимога стосується забезпечення здорового середовища в приміщеннях щодо тепла,
освітлення, якості повітря, вологості, шуму, вібрації, швидкості руху повітря, неіонізуючих і іонiзуючих
випромінювань тощо (див. додаток А).
5.3.2.2 Сутність вимоги щодо якості повітря полягає у боротьбі з забрудненнями і забруднюючими
речовинами.
5.3.2.3 Будівельні об'єкти повинні забезпечити здорове середовище в приміщеннях для мешканців
та споживачів від чинників, які можуть спричинити небажані впливи від дискомфорту і неприємних
відчуттів до шкідливих впливів на здоров'я людини.
5.3.2.4 До чинників, що можуть вплинути на мешканців і споживачів будівельних об'єктів,
належать такі забруднювачі та фактори:
– продукти обміну речовин (водяна пара, діоксид вуглецю, неприємні запахи тощо);
– продукти згоряння (водяна пара, монооксид вуглецю, оксиди азоту тощо);
– тютюновий дим;
– леткі органічні сполуки (формальдегід, розчинники тощо);
– зважені в повітрі аерозолі;
– життєздатні організми, включаючи мікроорганізми (найдрібніші комахи, грибки, бактерії,
віруси тощо);
– радон і продукти його розпаду;
– радіоактивні речовини;
– електромагнітне випромінювання електротехнічного та/або електронного устаткування.
5.3.2.5 При розробленні методів контролю якості повітря необхідно враховувати виділення забруднюючих
речовин, що надходять з різних джерел (див. додаток А, таблиця А.1). Такими джерелами
можуть бути:
– будівельні матеріали;
– інженерне устаткування будівельного об'єкта;
– речі домашнього побуту;
– повітря, що надходить ззовні;
– грунт під будівельним об'єктом;
– процеси і діяльність, що здійснюються на будівельному об'єкті (технічне обслуговування,
ремонт, очищення, фарбування, шліфування тощо);
– проживання людей, приготування їжі, утримання тварин тощо;
– системи опалення.
5.3.2.6 Боротьба з забрудненнями передбачає:
– виявлення і перевірку джерел забруднення;
– видалення, відмову від застосування або зменшення обсягів використання матеріалів, що
виділяють забруднюючі речовини;
– виключення або зменшення викидів забруднюючих речовин у повітря за допомогою герметизації
джерел забруднення, проектування і відповідне технічне обслуговування устаткування для
зменшення викидів забруднюючих речовин, застосування виробів зі зменшеною кількістю забруднюючих
речовин, застосування фунгіцидів і біоцидів;
– забезпечення якості повітря з застосуванням природної або механічної вентиляції, фільтрації
повітря у приміщенні або того, що надходить у приміщення, сорбції забруднюючих речовин із
повітря в приміщенні або з припливного повітря.
5.3.2.7 Вимоги щодо наявності забруднюючих речовин у повітрі:
– прийнятні концентрації забруднюючих речовин у повітрі в приміщеннях;
– заборона або обмеження використання забруднюючих речовин;
– обмеження швидкості виділення забруднюючих речовин із будівельних матеріалів або виробів;
– специфікація прийнятних методів герметизації або захисних матеріалів;
– специфікація інтенсивності вентиляції (швидкості повітрообміну тощо);
– відповідні рівні чинників, що впливають на концентрації забруднюючих речовин (температура,
вологість тощо);
– прийнятні методи вимірів і/або обчислень для визначення якості повітря в приміщенні і
характеристики методів контролю.
5.3.2.8 У нормативних документах категорії А вимоги до якості повітря в приміщенні можуть
бути викладені:
– у вигляді проектних вимог до інженерних систем (вентиляційних, кондиціонування) будiвельних
об'єктів;
– шляхом визначення прийнятних концентрацій відповідних забруднюючих речовин;
– передбаченням організації і здійснення безпосереднього контролю за станом повітря за допомогою
відповідних методів вимірювання.
Методи контролю за гігієнічно значущими факторами повинні відповідати чинному законодавству
та бути погоджені відповідними центральними органами виконавчої влади.
5.3.2.9 Нормативні документи категорії В можуть застосовуватись для підтвердження методів
обчислення та вимірювання при:
– прогнозуванні швидкості обміну повітря з огляду на кліматичні умови і засоби забезпечення
вентиляції;
– обчисленні концентрацій забруднюючих речовин у приміщенні, швидкості обміну повітря,
його температури і вологості;
– визначенні фактичної інтенсивності вентиляції на будівельних об'єктах;
– визначенні ефективності вентиляції;
– визначенні наявності забруднюючих речовин у приміщенні і вимірюванні їх концентрації.
5.3.2.10 Для підтвердження задовільної якості будівельних виробів щодо безпеки життя і здоров'я
людини та захисту навколишнього природного середовища виконуються необхідні розрахунки або
безпосередні виміри їх (виробів) характеристик згідно з відповідними нормативними документами
категорії В. Ці нормативні документи повинні визначати передбачуване використання будівельних
виробів.
5.3.2.11 Нижче наведені характеристики будівельних матеріалів, систем кондиціонування повітря
і вентиляційних систем, устаткування для продуктів згоряння, захисних матеріалів і герметиків,
устаткування для зберігання і постачання води в гарячому стані.
5.3.2.11.1 Будівельні матеріали, що застосовуються для підлог, стін та їх облицювання, фарб і
лаків, клеїв, наповнювачів, гідроізоляцій, герметиків, електрокабелів, фітингів, внутрішнього інженерного
обладнання тощо, характеризуються:
– викидами летких органічних сполук і виділенням інших забруднюючих речовин;
– сприятливістю для розмноження шкідливих мікроорганізмів;
– електризацією;
– радіоактивним випромінюванням.
5.3.2.11.2 Зволожувачі і осушувачі, фільтраційні системи та інші установки, що входять до систем
кондиціонування повітря та вентиляційних систем, характеризуються:
– ефективністю при контролюванні вологості повітря (водяної пари);
– показниками витрат повітря і перепаду тиску;
– ефективністю при видаленні домішок із повітря;
– показниками швидкості повітряного потоку;
– робочими характеристиками систем і їх складових.
При цьому слід враховувати, що за певних обставин вищезазначені системи можуть бути джерелом
мікробного забруднення.
5.3.2.11.3 Устаткування для продуктів згоряння характеризується:
– видаленням продуктів згоряння з установок під час горіння;
– підбором розмірів повітропроводів;
– ефективністю видалення продуктів згоряння;
– забезпеченням достатньої подачі повітря;
– ефективністю відмовостійких механізмів;
– цілісністю подавальних паливопроводів;
– місцем виведення продуктів згоряння.
5.3.2.11.4 Захисні матеріали і герметики характеризуються ефективністю зменшення виділення
забруднюючих речовин і ефективністю при герметизації швів.
5.3.2.11.5 Устаткування для зберігання і постачання гарячої води включає резервуари, установки
для пом'якшення води, крани, патрубки, прокладки, клапани, калорифери, насоси, опалювальні
котли, цистерни, регулятори температур, системи трубопроводів і характеризується:
– відповідним і точним регулюванням температур;
– технічними рішеннями з полегшення очищення і хімічної обробки;
– технічними рішеннями зі зведення до мінімуму утворення аерозолю;
– технічними рішеннями зі зведення до мінімуму стратифікації води (в умовах можливого
размноження легіонели);
– технічними рішеннями, що передбачають відмову від використання матеріалів, сприятливих
для розвитку мікроорганізмів.
5.3.2.12 Сутність вимоги щодо вологості полягає в охороні здоров'я людей протягом терміну
служби будівельного об'єкта за умови його нормальної експлуатації при шкідливих впливах вологості
(див. додаток А, таблиця А.2).
5.3.2.13 Вологість може негативно впливати на здоров'я людей внаслідок:
– впливів надмірно низької або високої вологості повітря;
– безпосереднього впливу вологості, що сприяє появі цвілі на поверхнях будівельних виробів
ззовні і всередині приміщень, а також розвитку шкідливих мікроорганізмів тощо.
5.3.2.14 Вологість у повітрі будівельних об'єктів регулюють:
– зниженням або підвищенням температури повітря (повітряне опалення, повітряна ізоляція,
повітряне охолодження);
– провітрюванням приміщень будівельного об'єкта (природна або штучна вентиляція);
– зволоженням або осушенням повітря в приміщеннях будівельного об'єкта і припливного
повітря тощо.
5.3.2.15 Вологість на поверхнях усередині приміщень будівельних об'єктів або в будівельних
виробах можна контролювати за допомогою:
– захисту від зовнішнього впливу вологи (дощу, снігу, інфільтрації грунтової вологи);
– запобігання конденсації на поверхнях усередині приміщень будівельних об'єктів і проміжній
конденсації.
5.3.2.15.1 Для захисту від впливу зовнішньої вологи необхідно, щоб:
– стінові конструкції запобігали проникненню грунтової вологи в будівельні об'єкти і на будь-які
їх частини, що можуть бути нею (вологою) ушкоджені;
– зовнішні стіни і покрівлі перешкоджали проникненню дощу і снігу в будівельні об'єкти;
– гідроізолюючі огорожі для зовнішніх стін і покрівель були водонепроникними (не пропускають
воду або пару), атмосферостійкими (абсорбують воду), вологостійкими (проникними стосовно
водяної пари);
– підлоги, що знаходяться безпосередньо над землею, не псувались під дією грунтової вологи і
перешкоджали її проникненню на верхні шари.
5.3.2.15.2 Конденсації на поверхнях усередині приміщень можна уникнути за умови, що відносна
вологість повітря поблизу поверхонь нижче прийнятих рівнів.
5.3.2.15.3 Проміжної конденсації можна уникнути відповідним конструюванням будівельних
виробів і підбором матеріалів.
5.3.2.16 Нормативні документи категорії А щодо вологості повинні забезпечувати:
– регулювання вологості повітря на будівельних об'єктах методами обчислень її рівня як функції
кліматичних умов, інтенсивності утворення вологи, застосовуваних будівельних виробів та інтенсивності
вентиляції в залежності від типів і призначення будівельних об'єктів або їх окремих приміщень;
– вологозахист у приміщеннях будівельних об'єктів методами обчислень передбачуваної конденсації
на поверхнях і у будівельних виробах залежно від кліматичних умов і інтенсивності вентиляції.
5.3.2.17 Методи вимірювання характеристик будівельних виробів, які стосуються регулювання
вологості, або розрахунки експлуатаційних якостей визначаються відповідними нормативними документами
категорії В, які повинні враховувати передбачуване використання виробів.
5.3.2.18 До виробів, що пов'язані з регулюванням вологості повітря з метою забезпечення задовільних
експлуатаційних якостей стосовно здоров'я людей, належать: нагрівальне устаткування;
устаткування для вентиляції і кондиціонування повітря; ізоляційні матеріали; матеріали для оброблення
поверхонь; елементи будівельних об'єктів та будівельні вироби.
5.3.2.19 До нагрівального устаткування, пов'язаного з регулюванням вологості повітря, належать
котли, нагрівальні установки і прилади, радіатори, устаткування для регулювання витрат тепла.
Їх характеристиками є вихідні характеристики і коефіцієнти теплопередачі.
5.3.2.20 Характеристиками зволожувачів, осушувачів, фільтраційних системи та інших установок,
що входять до устаткування для вентиляції та кондиціонування повітря, є: потоки повітря і
перепади тиску; швидкість утворення водяної пари; контроль і зменшення пароутворення.
5.3.2.21 Характеристиками ізоляційних матеріалів, які застосовуються для огородження будiвельних
об'єктів ззовні або відокремлення приміщень з опаленням від приміщень з більш низькою
температурою (зовнішні стіни, стіни біля сходів, перекриття, покрівлі), є теплові і розрахункові
характеристики згідно з вимогами щодо економії енергії, збереження тепла та їх хімічна стабільність.
5.3.2.22 Характеристиками фунгіцидів, призначених для оброблення поверхонь елементів будiвельних
об'єктів, є ефективність (за умови наявності їх державної реєстрації).
5.3.2.23 До елементів будівельних об'єктів, пов'язаних з регулюванням вологості повітря у приміщеннях,
належать всі елементи, що піддаються впливу опадів (дощ, сніг, град), грунтових вод та
інших зовнішніх джерел вологи. Ці елементи та будівельні вироби для них повинні мати відповідні
характеристики щодо паропроникності, вологостійкості, водонепроникності, сорбційної і десорбційної
здатності та, за необхідності, теплові характеристики згідно з ДБН В.1.2-11-2008 "Система
забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Основні вимоги до будівель і споруд.
Економія енергії ".
5.3.3 В о д о п о с т а ч а н н я
5.3.3.1 Сутність вимоги стосується охорони здоров'я людей у зв'язку з характеристиками води і
водопостачання. Вода повинна відповідати чинним в Україні санітарно-епідеміологічним нормам і
правилам та контролюватися згідно з вимогами додатка Б.
5.3.3.2 Вода не повинна бути небезпечною для здоров'я при використанні для приготування їжі
як питна вода та для використання з іншими цілями в домашніх умовах.
5.3.3.3 Характеристики води у резервуарах-водосховищах, трубах, фітингах і під час додаткової
обробки (дезінфекція, підігрів, пом'якшення тощо) не повинні змінюватись у такій мірі, щоб це стало
небезпечним для здоров'я споживачів.
5.3.3.4 Забезпечення відповідних характеристик води може бути досягнуте захистом її:
– від змішування з відпрацьованою водою або повітрям із високим вмістом діоксиду вуглецю,
а також із будь-якими забруднювачами;
– від забруднення речовинами, що утворюються при контакті різних компонентів з водою
внаслідок міграції або корозії;
– від мікробіологічного забруднення.
5.3.3.5 Змішуванню з забрудненою водою або повітрям можна запобігти регулюванням зворотного
плину за допомогою превенторів (клапанів).
5.3.3.6 Змішуванню з рідинами, що можуть потрапити ззовні, можна запобігти контролем водонепроникності
компонентів систем водопостачання.
5.3.3.7 Забрудненню мінеральними або органічними забруднюючими речовинами, що утворюються
внаслідок контактування компонентів з водою, можна запобігти обмеженням:
– міграції забруднюючих речовин із матеріалів;
– міграції забруднюючих речовин у результаті ерозії та корозії.
5.3.3.8 Запобігання мікробіологічному забрудненню досягається різними способами (зниженням
вмісту органічних речовин у воді; використанням хімікатів та матеріалів, що запобігають можливості
біологічного обростання, виключенням застою та прогрівання води до оптимальних для розмноження
легіонел температур тощо).
5.3.3.9 Нормативні документи категорії В на будівельні вироби, що застосовуються для забезпечення
водопостачання, повинні запроваджувати наведені нижче вимоги:
– матеріали будівельних виробів, що контактують з водою, повинні задовольняти умови мінiмізації
міграції забруднюючих речовин та критерії, що стосуються обмеження розмноження мікроорганізмів;
– труби, фітинги і з'єднання повинні задовольняти вимоги щодо герметичності, корозійної
стійкості, механічної зносостійкості, проникності забруднюючих речовин;
– обладнання зворотного потоку, клапани, крани повинні задовольняти вимоги щодо ефективності,
падіння тиску; механічної зносостійкості, корозійної стійкості;
– цистерни і баки повинні задовольняти вимоги щодо герметичності і корозійної стійкості.
Всі матеріали, що контактують з питною водою, повинні мати позитивний висновок державної
санітарно-епідеміологічної експертизи щодо їх безпечності.
5.3.4 В і д в е д е н н я с т і ч н и х в о д
5.3.4.1 Ця вимога стосується питань безпеки життя і здоров'я людей та захисту навколишнього
природного середовища від забруднюючих речовин, що переміщуються по системах відведення
стічних вод, і полягає у необхідності проектування і зведення будівельних об'єктів так, щоб вони не
становили небезпеки внаслідок невідповідного відведення стічних вод (див. додаток В).
5.3.4.2 Розглядаються такі аспекти систем відведення стічних вод:
– просочування рідких стоків у системи або із систем (відпрацьована вода, поверхнева стічна
вода);
– протитечія стічних вод по системі каналізації на будівельних об'єктах;
– виділення повітря з високим вмістом діоксиду вуглецю;
– мікробіологічне забруднення.
5.3.4.3 Просочуванню рідких стоків із систем можна запобігти контролем водонепроникності
всіх компонентів систем.
5.3.4.4 Протитечії стічних вод по системі каналізації можна запобігти відповідним проектуванням
системи і засобами організації робіт із застосуванням спеціального обладнання.
5.3.4.5 Виділенню повітря з високим вмістом діоксиду вуглецю можна запобігти забезпеченням
контролю повітронепроникності в системах відведення, а спеціальне обладнання повинне перешкоджати
виділенню шкідливого повітря в житлових районах або біля них.
5.3.4.6 Компоненти каналізаційних систем необхідно виконувати так, щоб уникнути утворення
застійних зон.
5.3.4.7 Мікробіологічному забрудненню можна запобігти перевірянням здатності матеріалів до
очищення і стану поверхонь виробів систем відведення стічних вод.
5.3.4.8 Нормативні документи категорії В повинні згідно з чинними нормативно-правовими
актами запроваджувати наведені нижче вимоги до будівельних виробів, що застосовуються в системах
відведення стічних вод:
– труби, фітинги, з'єднання і шви мають бути водонепроникними, повітронепроникними, стійкими
до корозії, механічно зносостійкими, ефективними та з пристроями протитечії;
– санітарно-технічне устаткування має бути водонепроникним, стійким до корозії, ефективним
до очищення, мати форму і розміри, що полегшують самоочищення;
– інші вироби, що задіяні у роботах із відведення стічних вод, повинні відповідати вимогам
5.3.4.2 – 5.3.4.7.
5.3.5 В и д а л е н н я т в е р д и х в і д х о д і в
5.3.5.1 Ця вимога стосується питань безпеки життя і здоров'я людини та захисту навколишнього
природного середовища внаслідок неналежного видалення твердих відходів, до яких належать сміття
та побутові відходи (див. додаток Г).
5.3.5.2 Небезпека може виникнути через:
– інфільтрацію забруднюючих речовин у грунтові води;
– наявність диму, запахів та рідин, що утворюються під час ферментації при контактуванні
твердих відходів із повітрям;
– стихійне зберігання відходів з імовірністю поширення інфекцій
– розкидання відходів тваринами або вітром з імовірністю поширення інфекцій;
– розповсюдження комах і гризунів, що є головними розповсюджувачами хвороб;
– виникнення вогню внаслідок неправильного зберігання твердих відходів;
– виникнення шуму від працюючого устаткування для збору, зберігання та переробки відходів.
5.3.5.3 Контроль за видаленням диму, запаху, рідини та розповсюдження твердих відходів забезпечується
зберіганням їх (відходів) у контейнерах з герметичними кришками.
5.3.5.4 Процес ферментації можна скоротити обробленням відходів у контейнерах для їх зберiгання
і мінімізацією тривалості зберігання на різних стадіях видалення.
5.3.5.5 Контейнери для видалення твердих відходів повинні мати конструкцію, яка забезпечує їх
легке очищення і повне видалення твердих відходів.
5.3.5.6 Нормативні документи категорії В повинні містити наведені нижче вимоги стосовно
характеристик виробів для зберігання і транспортування твердих відходів:
– вироби для зберігання (контейнери, завантажувальні бункери тощо) мають бути герметичними
з формою і розмірами, які забезпечують полегшення очищення і дезінфекцію;
– вироби для транспортування (колектори, трубопроводи, жолоби) мають бути герметичними.
5.3.6 Н а в к о л и ш н є с е р е д о в и щ е
5.3.6.1 Сутність вимоги щодо впливу будівельних виробів на навколишнє середовище полягає
в тому, що будівельні об'єкти не повинні виділяти забруднюючих речовин у кількостях, які можуть
завдати шкоди здоров'ю людей внаслідок забруднення повітря, грунту і води (див. додаток Д).
5.3.6.2 Джерелами забруднення можуть бути будівельні вироби та інженерне обладнання будiвельних
об'єктів.
5.3.6.3 Вплив на навколишнє середовище будівельних виробів необхідно розглядати на кожному
етапі від видобутку сировини, виготовлення та використання виробів до повторного використання
відходів чи утилізації.
5.3.6.4 Вплив будівельних об'єктів на навколишнє середовище можна контролювати обмеженням:
– розповсюдження домішок в атмосферу, грунт, воду;
– виду газоподібних забруднювачів;
– використання матеріалів і устаткування, що виділяють забруднюючі речовини;
– умов розсіювання забруднень.
5.3.6.5 Наведені обмеження можуть бути закладені, як на стадії проектування будівельних об'єктів,
так і в період експлуатації застосуванням відповідних методів контролю, вимірювання тощо.
5.3.6.6 Нормативні документи категорії В повинні містити вимоги щодо характеристик будiвельних
виробів, пов'язаних з охороною навколишнього середовища.
5.3.6.7 Для будівельних матеріалів, що застосовуються у палях, фундаментах, стінах, підлогах,
покрівлях тощо, мають бути визначені характеристики:
– виділення забруднюючих речовин у атмосферне повітря, грунт і воду;
– коефіцієнт зменшення виділення забруднюючих речовин при герметизації.
5.3.6.8 Для контейнерів для зберігання відходів повинні визначатись такі характеристики:
– виділення забруднюючих речовин у атмосферне повітря, грунт і воду;
– герметичність;
– ефективність систем аварійної сигналізації;
– стійкість до дезинфекції та засобів очищення.
5.3.6.9 Для устаткування для спалювання, димоходів та витяжних труб, систем вентиляції та
кондиціонування повітря, трубопровідних систем тощо визначаються характеристики щодо видiлення
забруднення у повітря, грунт, воду, місця розташування джерела викиду забруднення.

6 РЕГЛАМЕНТНІ ТЕХНІЧНІ УМОВИ ДЛЯ ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ
6.1 Загальні положення
6.1.1 Регламентні технічні умови – це нормативні документи, які відповідають вимогам чинного
законодавства та технічних регламентів і мають конкретизувати основні вимоги та визначити
процедури оцінки відповідності і, за необхідності, механізм ринкового нагляду для конкретної продукції.
6.1.2 Загалом розрізняють:
– нормативні документи, що стосуються проектування і спорудження будівельних об'єктів і їх
елементів, або окремих аспектів зазначеного проектування та спорудження (далі – нормативні документи
категорії А);
– технічні умови і нормативи для сертифікації, які стосуються вимог щодо експлуатаційних
характеристик та (або) інших властивостей, включаючи довговічність тих характеристик, що можуть
вплинути на дотримання необхідних вимог, методик випробування і критеріїв оцінки відповідності
виробів (далі – нормативні документи категорії В).
6.1.3 Відмінність між категоріями А і В нормативних документів відображує різні обов'язки
державних органів із стандартизації і сертифікації і не має на меті встановлення різної пріоритетності
відповідних документів щодо будівельних об'єктів.
6.1.4 Для забезпечення якості регламентних технічних умов із позицій виконання основної
вимоги на основі положень цих будівельних норм повинні опрацьовуватись спеціальні умови, які
мають бути внесені до тексту доручення на підготовку відповідних нормативних документів.
6.1.5 Положення нормативних документів категорій А і В мають бути узгоджені між собою.
6.1.6 У нормативних документах категорії В має бути визначене передбачене використання
будівельних виробів.
6.2 Експлуатаційні характеристики та оцінювання відповідності будівельних виробів
6.2.1 У нормативних документах категорії В характеристики виробів повинні, наскільки це
можливо, описуватись у термінах експлуатаційних (технічних) властивостей.
6.2.2 Формулювання виконання виробу має бути виражене так, щоб його експлуатаційні властивості
були сумісними з принципами перевірки відповідності базовим значенням основної вимоги
за нормативними документами категорії А з урахуванням їх чинності.
6.2.3 Оцінювання відповідності (сертифікація) будівельних виробів означає дотримання положень
і методик, які мають на меті гарантувати, що будівельний виріб із прийнятою ймовірністю має
такі експлуатаційні характеристики, які визначені відповідними регламентними технічними умовами.
6.2.4 У текст доручення на розроблення нормативних документів категорії В мають бути вклю-
чені вказівки щодо процедури підтвердження відповідності (сертифікації) будівельного виробу.

7 ТЕРМІН СЛУЖБИ, ДОВГОВІЧНІСТЬ
7.1 Держава, коли це необхідно, повинна вжити заходів для того, щоб визначити, який термін
служби можна вважати обгрунтованим для кожного типу будівельних об'єктів, або для деяких з них
чи їх елементів у зв'язку з дотриманням основної вимоги.
7.2 У випадках, коли, у зв'язку з дотриманням основної вимоги довговічність будівельних об'єктів
пов'язана з характеристиками виробів, доручення щодо підготовки нормативних документів для
підтвердження відповідності таких виробів повинні включати аспекти довговічності.
7.3 При передбачуваному використанні нормативні документи категорії В повинні містити вимоги
щодо довговічності будівельних виробів і методи її оцінювання.
7.4 Вимоги стосовно довговічності будівельних виробів не можна інтерпретувати як гарантії
виробника. Їх слід розцінювати як допоміжний засіб для вибору будівельного виробу відповідно до
економічно обгрунтованого терміну служби будівельних об'єктів.
7.5 Методами оцінки терміну служби є:
– випробування, які враховують способи миття і чищення;
– довгострокові і короткострокові випробування на атмосферостійкість;
– механічні випробування статичними, динамічними та ударними навантаженнями;
– випробування на корозійну стійкість.

Дата публікації: 17.10.2018

Отзывы

ОтменитьДобавить отзыв