ДБН В.2.6-31:2016 Теплова ізоляція будівель

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
ТЕПЛОВА ІЗОЛЯЦІЯ БУДІВЕЛЬ

Чинні від 2017-05-01
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
1.1 Ці норми встановлюють вимоги до показників енергоефективності та теплотехнічних
показників огороджувальних конструкцій (теплоізоляційної оболонки) будівель і споруд (далі –
будівлі) під час їх проектування та будівництва і порядку їх оцінювання з метою забезпечення
раціонального використання енергетичних ресурсів на опалення, охолодження та гаряче водопостачання,
забезпечення нормативних санітарно-гігієнічних параметрів мікроклімату приміщень,
довговічності огороджувальних конструкцій під час експлуатації будівель.
1.2 Ці норми застосовують при проектуванні будівель, що опалюються, кондиціонуються та
охолоджуються, при новому будівництві, реконструкції, капітальному ремонті, термомодернізації
при складанні енергетичного паспорта та оцінюванні енергетичних показників при визначенні
витрат паливно-енергетичних ресурсів для опалення, охолодження, вентиляції, гарячого водопостачання
та освітлення будівель.
1.3 Положення цих норм не поширюються на:
– тимчасові будівлі і споруди;
– захисні споруди цивільної оборони;
– споруди, призначені для робіт з радіоактивними речовинами, джерелами іонізуючих випромінювань;
– у частині визначення енергоефективності на промислові і сільськогосподарські будівлі;
– на вимоги до ефективного виробництва енергії для опалення, охолодження та кондиціонування
будівель. Правила проектування систем опалення, вентиляції та кондиціонування встановлюються
ДБН В.2.6-67;
– на вимоги до ефективного використання електричної енергії. Правила проектування систем
освітлення встановлюються ДБН В.2.5-28.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цих нормах є посилання на такі нормативні акти та нормативні документи:
ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва
ДБН В.2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення
ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляція та кондиціонування
ДБН В.2.6-14-97 Покриття будинків і споруд
ДБН В.2.6-33:2006 Конструкції зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією. Вимоги до проектування,
улаштування та експлуатації
ДСТУ Б А.2.2-12:2015 Енергетична ефективність будівель. Метод розрахунку енергоспоживання
при опаленні, охолодженні, вентиляції, освітленні та гарячому водопостачанні
ДСТУ-Н Б А.2.2-13:2015 Енергетична ефективність будівель. Настанова з проведення енергетичної
оцінки будівель

ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних
впливів, від пожежі. Будівельна кліматологія
ДСТУ Б В.2.2-19:2007 Будинки і споруди. Метод визначення повітропроникності огороджувальних
конструкцій в натурних умовах
ДСТУ Н Б В 2.2-27:2010 Будинки і споруди. Настанова з розрахунку інсоляції об'єктів цивільного
призначення
ДСТУ Б В.2.2-39:2016 Будинки і споруди. Методи та етапи проведення енергетичного аудиту
будівель
ДСТУ Б В.2.6-17-2000 (ГОСТ 26602.1-99) Конструкції будинків і споруд. Блоки віконні та дверні.
Методи визначення опору теплопередачі
.ДСТУ Б В.2.6-34:2008 Конструкції будинків і споруд. Конструкції зовнішніх стін із фасадною
теплоізоляцією. Класифікація і загальні технічні вимоги
ДСТУ Б В.2.6-35:2008 Конструкції будинків і споруд. Конструкції зовнішніх стін із фасадною
теплоізоляцією та опорядженням індустріальними елементами з вентильованим повітряним
прошарком. Загальні технічні умови
ДСТУ Б В.2.6-36:2008 Конструкції будинків і споруд. Конструкції зовнішніх стін із фасадною
теплоізоляцією та опорядженням штукатурками. Загальні технічні умови
ДСТУ Б В.2.6-79:2009 Конструкції будинків і споруд. Шви з'єднувальні місць примикань віконних
блоків до конструкцій стін. Загальні технічні умови
ДСТУ Б В.2.6-100:2010 Конструкції будинків і споруд. Методи визначення теплостійкості огороджувальних
конструкцій
ДСТУ Б В.2.6-101:2010 Конструкції будинків і споруд. Метод визначення опору теплопередачі
огороджувальних конструкцій
ДСТУ-Н Б В.2.6-146:2010 Конструкції будинків і споруд. Настанова щодо проектування й
улаштування вікон та дверей
ДСТУ Б В.2.6-189:2013 Методи вибору теплоізоляційного матеріалу для утеплення будівель
ДСТУ-Н Б В.2.6-190:2013 Настанова з розрахункової оцінки показників теплостійкості та теплозасвоєння
огороджувальних конструкцій
ДСТУ-Н Б В.2.6-191:2013 Настанова з розрахункової оцінки повітропроникності огороджувальних
конструкцій
ДСТУ-Н Б В.2.6-192:2013 Настанова з розрахункової оцінки тепловологісного стану огороджувальних
конструкцій
ДСТУ Б В.2.7-182:2009 Будівельні матеріали. Методи визначення терміну ефективної експлуатації
та теплопровідності будівельних ізоляційних матеріалів у розрахункових та стандартних
умовах
ДСТУ Б В.2.7-276:2011 Матеріали полімерні рулонні і плиткові для підлог. Метод визначення
показника теплозасвоєння (ГОСТ 25609-83, MOD)
ДСТУ Б EN 15217:2013 Енергетична ефективність будівель. Методи представлення
енергетичних характеристик та енергетичної сертифікації будівель (EN 15217:2007, IDT)
ДСТУ Б EN 15459:2014 Енергетична ефективність будівель. Процедура економічної оцінки
енергетичних систем будівель (EN 15459:2007, IDT)
ДСТУ Б EN 15603:2013 Енергетична ефективність будівель. Загальне енергоспоживання та
проведення енергетичної оцінки (EN 15603:2008, IDT)
ДСТУ Б EN ISO 13790:2011 Енергетична ефективність будинків. Розрахунок енергоспоживання
на опалення та охолодження (ENISO 13790:2008, IDT)
ДСТУ ISО 10211-1:2005 Теплопровідні включення в будівельних конструкціях. Обчислення
теплових потоків та поверхневих температур. Частина 1. Загальні методи (ISО 10211-1:1995,IDT)
СанПиН 2605 82 Санитарные нормы и правила обеспечения инсоляцией жилых и общественных
зданий и территорий жилой застройки (Санітарні норми і правила забезпечення інсоляцією
житлових і громадських будинків та територій житлової забудови)
ДК 018-2000 Державний класифікатор будівель та споруд

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
У цих нормах використано терміни, установлені в:
3.1 ДБН А.2.2-3 – будинок, будівля, споруда
3.2 ДСТУ Б В.2.6-100: теплостійкість конструкції
3.3 ДСТУ Б В.2.6-101: коефіцієнт теплопередачі, опір теплопередачі, коефіцієнт теплопровідності,
коефіцієнт теплообміну
3.4 ДСТУ Б В.2.6-189: лінійний коефіцієнт теплопередачі, приведений опір теплопередачі
3.5 ДСТУ ISО 10211-1: теплопровідне включення
3.6 ДСТУ-Н Б В.1.2-16 – відокремлена частина будинку, будівлі, споруди
Нижче подано терміни, додатково вжиті в цих нормах, та визначення позначених ними понять.
3.7 багатошарова огороджувальна конструкція
Огороджувальна конструкція, що складається за своїм перерізом із шарів матеріалу, теплофізичні
характеристики яких відрізняються одна від одного не менше ніж на 20 %
3.8 відбивна ізоляція
Дво- або тришаровий матеріал, до складу якого входить теплоізоляційний шар із теплопровідністю
не більше ніж 0,05 Вт/(мК) з приформованим до його поверхні тонким шаром (шарами)
матеріалу з високою відбивною властивістю (коефіцієнт чорноти від 0,04 до 0,05)
3.9 економічно обґрунтований рівень енергетичної ефективності будівлі
Рівень енергетичної ефективності будівлі, досягнення якого забезпечує найнижчі інвестиційні
витрати, витрати на утримання та експлуатацію, ліквідаційні витрати протягом прогнозного строку
економічної експлуатації будівлі
3.10 енергетична ефективність будівлі
Властивість будівлі, її конструктивних елементів та інженерного обладнанн
3.14 клас енергетичної ефективності будівлі
Визначений рівень енергетичної ефективності за інтервалом значень енергетичних характеристик
будівлі, які встановлюються відповідно до вимог цих норм
3.15 когенерація
Процес сумісного виробітку (комбінованої генерації) електричної та теплової енергії
3.16 коефіцієнт паропроникності
Фізичний параметр, що визначає кількість вологи, яка передається у вигляді пари через
одиницю площі (м2) шару матеріалу за одиницю часу (год) при стаціонарному градієнті перепаду
парціальних тисків водяної пари (1 Па/м)
3.17 коефіцієнт повітропроникності
Фізичний параметр, що визначає кількість повітря, яке передається через одиницю площі (м2)
шару матеріалу за одиницю часу (год) при стаціонарному градієнті перепаду тисків повітря (1 Па/м)
3.18 коефіцієнт скління
Відношення площі світлопрозорих огороджувальних конструкцій до загальної площі фасадної
частини будинку
3.19 коефіцієнт теплозасвоєння
Фізичний параметр, що відображає здатність матеріалу сприймати теплоту при коливанні
температури на його поверхні. Визначається відношенням амплітуди коливання теплового
потоку (Вт) до амплітуди коливання температури (К) на одиничній площі поверхні матеріалу (м2).
Вимірюється за амплітуди коливання температури 24 год
3.20 мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівлі
Мінімальні значення показників, що характеризують здатність будівлі, її конструктивних елементів
та інженерного обладнання (в тому числі нормативно допустима енергопотреба на одиницю
опалюваної (кондиціонованої) площі або об'єму будівлі, що визначається на підставі економічно
обґрунтованого рівня енергетичної ефективності будівлі) забезпечувати протягом очікуваного
життєвого циклу будівлі задоволення побутових потреб людини та створення оптимальних
мікрокліматичних умов для її перебування та/або проживання у приміщеннях такої будівлі
3.21 непрозорі огороджувальні конструкції
Ділянки теплоізоляційної оболонки будинку (стіни, покриття, перекриття тощо),до складу яких
входить один і більше шарів матеріалів, що не пропускають видиме світло
3.22 огороджувальні конструкції
Будівельні конструкції, що створюють теплоізоляційну оболонку будинку для збереження
теплоти для опалення та/або охолодження приміщень, захисту від кліматичних впливів, поділу
будинку на відокремлені частини або приміщення з різними температурними та вологісними
умовами експлуатації
3.23 основне поле конструкції
Масив огороджувальної конструкції, що визначає її опір теплопередачі і не має теплопровідних
включень
3.24 питома енергопотреба
Показник енергетичної ефективності будинку, що визначає кількість теплоти, яку необхідно
подати до або видалити з кондиціонованого об'єму для забезпечення нормованих теплових умов
мікроклімату в приміщеннях і відноситься до одиниці опалюваної (кондиціонованої) площі або
об'єму будинку
3.25 показник компактності
Розрахунковий показник, що визначається відношенням загальної площі внутрішніх поверхонь
огороджувальних конструкцій до кондиціонованого об'єму будівлі, яка опалюється (охолоджується)
3.26 розрахункові умови експлуатації
Розрахункові температура і вологість матеріалу, які визначають перенесення тепла і вологи
через матеріал при його експлуатації в огороджувальних конструкціях
3.27 світлопрозорі огороджувальні конструкції
Ділянки теплоізоляційної оболонки будинку (вікна, балконні та вхідні двері, вітражі, фасадні
системи, вітрини, ліхтарі тощо),що пропускають видиме світло
3.28 теплоізоляційна оболонка будинку
Система огороджувальних конструкцій будинку, що забезпечує збереження теплоти для опалення
та/або охолодження приміщень
3.29 теплостійкість приміщень
Властивість конструкцій приміщення зберігати нормовану стабільність температури при коливаннях
температури навколишнього середовища та теплової енергії на опалення
3.30 теплоємність масова
Кількість теплоти, яку необхідно підвести чи відібрати від 1 кг матеріалу, щоб змінити його
температуру на 1 К
3.31 термічна неоднорідність
Наявність зон загальною площею більше ніж 2 % від внутрішньої поверхні конструкції з
температурами, відмінними від середньозваженої температури основного поля більше ніж на 2 °С
3.32 термін ефективної експлуатації (розрахункова довговічність) теплоізоляційних
виробів
Експлуатаційний період, протягом якого вироби зберігають свої теплоізоляційні властивості
на рівні проектних показників, що підтверджується результатами лабораторних випробувань і
зазначено в умовних роках експлуатації (строку служби)
3.33 термічно неоднорідна огороджувальна конструкція
Огороджувальна конструкція, що має у своєму об'ємі теплопровідні включення, які призводять
до термічної неоднорідності
3.34 термічно однорідна огороджувальна конструкція
Одношарова чи багатошарова огороджувальна конструкція, що не має у своєму об'ємі теплопровідних
включень
3.35 термомодернізація будівлі
Комплекс робіт, спрямованих на підвищення теплотехнічних показників огороджувальних
конструкцій будівлі, показників споживання енергетичних ресурсів інженерними системами та
забезпечення енергетичної ефективності будівлі на рівні не нижчому ніж встановлено мінiмальними
вимогами до енергетичної ефективності будівель, що здійснюється під час виконання робіт з
реконструкції, капітального ремонту.

4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
4.1 Положення цих норм встановлюють мінімальні вимоги до теплотехнічних показників
конструкцій теплоізоляційної оболонки будівель та до енергетичних характеристик будівель або
відокремлених їх частин, що визначені на підставі економічно обґрунтованого рівня енергетичної
ефективності будівлі з урахуванням очікуваного життєвого її циклу за умови задоволення побутових
потреб людини та створення оптимальних мікрокліматичних умов для її перебування та/або
проживання у приміщеннях такої будівлі.
За наявності економічного обґрунтування та/або за технічним завданням теплотехнічні показники
та енергетичні характеристики будівлі, що проектується, можуть перевищувати нормативні
значення.
4.2 Положення цих норм встановлюють загальні вимоги до забезпечення енергоефективності
будівель з урахуванням:
– місцевих кліматичних умов;
– функціонального призначення, типу, архітектурно-планувального та конструктивного рішення
будівлі;
– геометричних, теплотехнічних та питомих енергопотреб будівлі;
– нормативних санітарно-гігієнічних та мікрокліматичних умов приміщень будівлі;
– довговічності (надійності) теплоізоляційної оболонки (огороджувальних конструкцій) під час
експлуатації будівлі
4.3 Розділ "Енергоефективність" у складі проектної документації об'єктів розробляється на
підставі положень цих норм та ДСТУ Б А.2.2-12.
4.4 Положення цих норм встановлюють системний принцип забезпечення енергоефективності
будівель під час їх будівництва на підставі розрахунку теплового енергетичного балансу
будівлі згідно з ДСТУ Б EN ISO 13790, ДСТУ Б EN 15217, ДСТУ Б EN 15603, ДСТУ Б А.2.2-12,
ДСТУ-Н Б А.2.2-13 та проектування теплоізоляційної оболонки за теплотехнічними показниками
згідно з ДСТУ Б В.2.6-189, ДСТУ-Н Б В.2.6-190, ДСТУ-Н Б В.2.6-191, ДСТУ-Н Б В.2.6-192,
ДСТУ Б В.2.7-182.
4.5 Вимоги до опору теплопередачі елементів теплоізоляційної оболонки будівлі є альтернативними
до системного принципу проектування огороджувальних конструкцій.
4.6 При застосуванні системного принципу проектування за вимогами до енергоефективності
будівлі вимоги до показників мінімально допустимої температури внутрішньої поверхні огороджувальних
конструкцій, температурного перепаду між температурою внутрішнього повітря і приведеною
температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, вологісного режиму,
повітропроникності огороджувальної конструкції, показників теплостійкості перевіряються обов'язково.
4.7 Технічні рішення для забезпечення оптимального рівня витрат на споживання енергії та
подальшого підвищення енергетичної ефективності будівель повинні враховувати кліматичні і
місцеві особливості, внутрішнє кліматичне середовище та економічну ефективність. Такі заходи не
повинні суперечити іншим істотним вимогам стосовно будівель, таким як легкість доступу, безпека
та призначення будівлі.
Матеріали та конструкції, що використовуються для теплоізоляції будівель, не повинні вмiщувати
та виділяти токсичних та шкідливих для здоров'я людини речовин. Величина ефективної
питомої активності природних радіонуклідів в матеріалах, що використовуються для теплоізоляції
будівель, не повинна перевищувати 370 Бк/кг.
4.8 При проектуванні об'єктів будівництва повинна бути врахована технічна, екологічна і
економічна доцільність альтернативних систем енергопостачання – децентралізованих систем
постачання енергії на основі енергії з відновлювальних джерел; когенерації; централізованого
опалення або охолодження, зокрема, якщо воно базується загалом або частково на енергії з
відновлювальних джерел; теплових помп, за умови їх доступності.
Аналіз зазначених альтернативних систем повинен бути задокументованим та доступним для
перевірки.
Аналіз альтернативних систем здійснюється для будівлі індивідуально або для групи схожих
будівель чи спільних типологічних характеристик будівель в одній температурній зоні. Що стосується
комбінованих систем опалення і охолодження, то аналіз здійснюється для усіх будівель,
приєднаних до системи в одній зоні. Зони визначаються згідно з ДСТУ Б А.2.2-12.
4.9 При однаковому рівні опору теплопередачі огороджувальних конструкцій будівлі, що мають
менший показник компактності, витрачають енергії на опалення (охолодження) менше, ніж будівлі
з більшим показником компактності. Для забезпечення високих показників енергоефективності
об'єкта будівництва слід максимально знижувати показник компактності будівлі за рахунок
об'ємно-планувальних рішень.
4.10 Основні положення проектування теплоізоляційної оболонки будівель
4.10.1 При проектуванні теплоізоляційної оболонки будівлі на основі багатошарових конструкцій
необхідно розташовувати з внутрішньої сторони конструкцій шари з матеріалів, що мають
більш високу теплопровідність, теплоємність та опір паропроникненню.
4.10.2 При проектуванні нових будівель, реконструкції та капітальному ремонті існуючих шари
із теплоізоляційних матеріалів слід розташовувати з зовнішньої сторони несучої частини стін,
використовуючи при цьому конструкції зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією згідно з
ДБН В.2.6-33, ДСТУ Б В.2.6-34, ДСТУ Б В.2.6-35 та ДСТУ Б В.2.6-36 та покриттів згідно з
ДБН В.2.6-14. Не рекомендується застосовувати конструктивні рішення з шарами із теплоізоляційних
матеріалів з внутрішньої сторони конструкції через можливе надмірне накопичення вологи
в теплоізоляційному шарі, що призводить до незадовільного тепловологісного стану конструкції й
приміщення в цілому, а також до зниження теплової надійності оболонки будівлі.
4.10.3 При проектуванні теплоізоляційної оболонки будівлі з використанням термічно неоднорідних
огороджувальних конструкцій для зменшення термічної неоднорідності в площині фасаду
будівлі необхідно забезпечувати щільне прилягання теплоізоляційних матеріалів до теплопровідних
включень і передбачати заходи відповідного контролю. Ненаскрізні теплопровідні включення
слід розташовувати ближче до теплої сторони огороджувальних конструкцій. Наскрізні, головним
чином, металеві включення (профілі, стрижні, болти, анкери, кронштейни тощо) мають бути
ізольовані матеріалами з теплопровідністю не більше ніж 0,35 Вт/(мК).
4.10.4 Під час проектування будівлі треба передбачати захист внутрішніх поверхонь стін від
впливу вологи, зовнішніх – від атмосферних опадів з використанням опоряджувально-захисних
шарів покриття (облицювання, штукатурки, фарбування),які вибираються залежно від матеріалу
стін, їх конструктивного рішення та умов експлуатації. Огороджувальні конструкції, що контактують
з ґрунтом, необхідно захищати від ґрунтової вологи шляхом розміщення в стінах (зовнішніх і
внутрішніх) вище вимощення будівлі, а також нижче рівня підлоги цокольного чи підвального
поверхів, горизонтальної гідроізоляції, а в підземній частині стін – вертикальної гідроізоляції.
4.11 Принципи проектування стін з повітряними прошарками
4.11.1 Замкнуті повітряні прошарки влаштовують для підвищення теплотехнічних показників
огороджувальних конструкцій. Розмір замкнутого повітряного прошарку за висотою повинен бути
не більше ніж висота поверху й не більше ніж 6 м, розмір за товщиною – не менше ніж 20 мм і не
більше ніж 100 мм.
4.11.2 Замкнуті повітряні прошарки рекомендується розташовувати ближче до холодного боку
огорожі. Повітряний прошарок у цегляному муруванні при товщині зовнішнього шару мурування в
одну цеглину й менше не є замкнутим. Улаштування замкнутих повітряних прошарків у огороджувальних
конструкціях приміщень з вологим чи мокрим режимом експлуатації не допускається.
4.11.3 У разі встановлення відбивної ізоляції в конструкціях мають бути влаштовані один або
два замкнутих повітряних прошарки по товщині стіни. Ізоляція встановлюється відбивним шаром
(перед яким влаштовується замкнутий повітряний прошарок) у бік джерела теплової енергії.
4.11.4 Тепловий опір замкнутих повітряних прошарків необхідно визначати за результатами
випробувань або приймати згідно з ДСТУ Б В.2.6-189.
4.11.5 Вентильовані повітряні прошарки створюють для видалення вологи з товщі конструкцій
та запобігання вологонакопиченню у товщі конструкцій, а також для підвищення теплостійкості
конструкцій.
4.11.6 Вентильовані повітряні прошарки мають бути розташовані між зовнішнім захисноопоряджувальним
шаром та теплоізоляцією. Шари, що розташовані між повітряним прошарком
та зовнішньою поверхнею огороджувальної конструкції, при розрахунку теплопередачі не враховуються.
4.11.7 Зовнішні стіни з вентильованими повітряними прошарками повинні відповідати вимогам
згідно з ДСТУ Б В.2.6-35.
4.12 Вентиляційні системи суміщених покриттів плоских покрівель мають бути виконані згідно з
ДБН В.2.6-14. На похилих покриттях мансардного типу висота повітряного прошарку повинна бути
від 40 мм до 60 мм. Довжина прошарку повинна бути не більше ніж 24 м. На протилежних боках
покрівлі мають бути влаштовані отвори для повітря з площею робочого перерізу не менше ніж 1/500
площі поверхні покрівлі.
4.13 Для зменшення тепловтрат у зимовий період та теплонадходжень у літній період не
рекомендується проектувати зовнішні світлопрозорі огороджувальні конструкції площею, більше
ніж це необхідно за умов забезпечення необхідного рівня природного освітлення згідно з
ДБН В.2.5-28. При цьому, слід дотримуватися вимог СанПиН 2605 до інсоляції приміщень будівель.
4.14 Під час проектування необхідно передбачати на світлопрозорих конструкціях, орієнтованих
на південно-західний та західний сектори горизонту в межах (200-290)°, використання сонцезахисних
пристроїв:
– при звичайному відсотку скління (менше ніж 18 % для житлових будинків, менше ніж 25% –
для нежитлових будівель) у І, ІІІ і V архітектурно-будівельних кліматичних районах згідно з
ДСТУ-Н Б В.1.1-27 – зовнішні чи міжскляні сонцезахисні пристрої; у ІІ та ІV архітектурно-будiвельному
кліматичному районі – зовнішні сонцезахисні пристрої;
– при підвищеному відсотку засклення зовнішні сонцезахисні пристрої необхідно передбачати
у всіх архітектурно-будівельних кліматичних зонах;
– в одноповерхових будинках сонцезахист дозволяється забезпечувати засобами озеленення.
У приміщеннях будинків та споруд, в яких за технологічними умовами не дозволяється інсоляція,
а також приміщення з охолодженням повітря необхідно облаштовувати сонцезахисними
пристроями незалежно від орієнтації (за винятком приміщень, орієнтованих на північ).
Геометричні параметри сонцезахисних пристроїв необхідно розраховувати за допомогою
комплексних сонячних карт згідно з ДСТУ-Н Б.В 2.2-27.
4.15 Розміщення опалювальних приладів, як правило, слід передбачати під віконними прорiзами
стін з урахуванням специфічних тепловитрат через зовнішні стіни згідно з ДСТУ Б А.2.2-12, у
тому числі з установленням тепловідбивної теплоізоляції між приладами й зовнішньою стіною.
Системи теплозабезпечення повинні відповідати вимогам згідно з ДБН В.2.5-67.
4.16 Усі стулки вікон і балконних дверей повинні бути укомплектовані ущільнювальними
прокладками (не менше ніж дві),виконаними з морозостійких матеріалів, строк ефективної експлуатації
яких становить не менше ніж 15 років. Глухі частини балконних дверей треба утеплювати
теплоізоляційними матеріалами. Технічні рішення для запобігання зниженню температури внутрішньої
поверхні конструктивних елементів вікон з ПВХ профілів, алюмінієвих профілів, а також
дерев'яних брусків завтовшки менше ніж 100 мм на поверхні укосів з боку приміщення встановлюються
на підставі розрахунків температурних полів згідно з 6.5.5 та їх оцінки згідно з 6.4
цих норм. Проектування вікон та дверей необхідно здійснювати з урахуванням положень згідно
з ДСТУ-Н Б В.2.6-146. Проектування вузлів з'єднувальних місць примикань віконних і дверних
блоків до конструкцій зовнішніх стін необхідно здійснювати з урахуванням положень згідно з
ДСТУ Б В.2.6-79.
4.17 Конструкції теплоізоляційної оболонки будівель повинні відповідати вимогам пожежної
безпеки згідно з ДБН В.1.1-7, конструкції фасадної теплоізоляції – вимогам ДБН В.1.1-7 та
ДБН В.2.6-33, конструкції покриттів – вимогам ДБН В.1.1-7 та ДБН В.2.6-14.
4.18 Розрахункові теплофізичні характеристики будівельних матеріалів при проектуванні
приймають згідно з ДСТУ Б В.2.6-189.
4.19 Проектування теплоізоляційної оболонки будинків треба здійснювати із застосуванням
теплоізоляційних матеріалів зі строком ефективної експлуатації, який повинен відповідати вимогам
ДСТУ Б В.2.6-189, за методикою згідно з ДСТУ Б В.2.7-182; для змінних ущільнювачів – зі строком
ефективної експлуатації не менше ніж 15 років, із забезпеченням ремонтопридатності елементів
теплоізоляційної оболонки. В конструкціях зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією повинні
використовуватися теплоізоляційні матеріали зі строком ефективної експлуатації не менше ніж
розрахунковий строк експлуатації конструкцій згідно з ДСТУ Б В.2.6-35, ДСТУ Б В.2.6-36. В проектній
документації слід передбачати перевірку теплоізоляційних властивостей огороджувальних
конструкцій після строку експлуатації, що дорівнює ефективному (розрахунковому) строку служби,
з подальшою розробкою конструктивних заходів із забезпеченням необхідних теплоізоляційних
властивостей оболонки будинку, а також наводити дані про ефективний строк експлуатації тепло-
ізоляційних матеріалів, що застосовуються.
4.20 Вибір теплоізоляційних матеріалів для утеплення будівель необхідно здійснювати згідно
з ДСТУ Б В.2.6-189.
4.21 При проектуванні житлових та громадських будинків результати оцінки теплотехнічних
показників огороджувальних конструкцій та енергетичних характеристик будинку щодо відповідності
вимогам цих норм повинні наводитися згідно з ДСТУ Б А.2.2-8.
4.22 Паспортизація енергетичної ефективності будівель (або відокремлених частин будівель)
здійснюється під час проектування об'єкта будівництва на підставі проектних рішень теплоізоляційної
оболонки будівлі, систем опалення, вентиляції, кондиціонування в залежності від розрахункових
кліматичних параметрів району будівництва та функціонального призначення будівлі.
За результатами паспортизації енергетичної ефективності будівель здійснюється оцінювання
відповідності встановленим мінімальним вимогам до енергетичних характеристик будівель за
положеннями цих норм.
4.23 На підставі даних енергетичного паспорта будівлі та оцінки енергетичної ефективності
за проектною документацією будинку присвоюють клас енергетичної ефективності відповідно до
положень 5.4.
4.24 Необхідний клас енергетичної ефективності будівлі задають у завданні на проектування,
але у всіх випадках не нижче ніж клас "C".
4.25 Складання енергетичного паспорта будівлі здійснюється згідно з додатком А.
4.26 Визначення та представлення енергетичних характеристик будівель або їх відокремлених
частин під час їх будівництва здійснюють згідно з ДСТУ Б EN ISO 13790, ДСТУ Б EN 15217,
ДСТУ Б EN 15603, ДСТУ Б А.2.2-12, ДСТУ-Н Б А.2.2-13, ДСТУ Б В.2.2-39. Рекомендації для
забезпечення оптимального рівня енергетичних витрат за показниками енергоефективності
будівлі, крім випадків, коли не існує жодного обґрунтованого потенціалу для покращення цих
показників у порівнянні із діючими вимогами енергетичної ефективності, включають заходи з
термомодернізації теплоізоляційної оболонки та/або технічних систем будівлі та мають бути
технічно здійсненними у конкретній будівлі і оцінені за строками повернення інвестувань або
рентабельності протягом економічного періоду експлуатації згідно з ДСТУ Б EN 15459.

5 ВИМОГИ ДО ПОКАЗНИКА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ
5.1 Загальний показник енергоефективності будівлі EP повинен визначатися за умовою:
EP < = EP max , (1)
де EP – розрахункова або фактична питома річна енергопотреба будівлі, що визначають
згідно з 5.2;
EPmax – максимально допустиме значення питомої річної енергопотреби будівлі, кВт год/м2
або кВт год/м3 , що встановлюють згідно з таблицею 1, залежно від призначення будівлі, її поверховості

та температурної зони експлуатації, що приймається згідно
з додатком Б.

6.2.1 При виконанні умови згідно з формулою (1) допускається застосовувати окремі конструктивні
елементи теплоізоляційної оболонки із зниженими значеннями опору теплопередачі до
рівня 75 % від Rq min для непрозорих частин зовнішніх стін і до рівня 80 % від Rq min для інших
огороджувальних конструкцій відповідно до умови згідно з формулою (4) при обов'язковому
виконанні умов для цих елементів теплоізоляційної оболонки за формулами (5) та (6).
6.2.2 Мінімально допустиме значення опору теплопередачі непрозорих огороджувальних
конструкцій, світлопрозорих огороджувальних конструкцій, дверей та воріт промислових (сільськогосподарських)
будівель Rq min встановлюють відповідно до таблиці 4 залежно від температурної
зони експлуатації будинку, що приймається згідно з додатком Б, тепловологісного режиму
внутрішнього середовища, що визначають згідно з додатком В, і теплової інерції огороджувальних
конструкцій D, що визначають згідно з ДСТУ-Н Б В.2.6-190.
6.2.3 Мінімально допустиме значення опору теплопередачі внутрішніх конструкцій Rq min, що
розмежовують приміщення з розрахунковими температурами повітря, які відрізняються більше ніж
на 4 °С (теплі горища, стіни, перекриття, вікна тощо),і приміщень з поквартирним регулюванням
теплоспоживання визначають згідно з додатком А.

6.4 Мінімально допустимі значення температури внутрішньої поверхні призначають окремо
для непрозорих і світлопрозорих частин огороджувальних конструкцій.
6.4.1 Мінімально допустиме значення температури внутрішньої поверхні непрозорих огороджувальних
конструкцій у зонах теплопровідних включень Тmin у кутах і укосах віконних і дверних
прорізів, а також мінімально допустима температура внутрішньої поверхні мансардних вікон та
зенітних ліхтарів при розрахунковому значенні температури зовнішнього повітря, прийнятому
залежно від температурної зони експлуатації будинку згідно з додатком Б, повинно бути не менше
ніж температура точки роси Тp за розрахунковими значеннями температури й відносної вологості
внутрішнього повітря, які приймаються залежно від призначення будівлі відповідно до додатка В.
6.4.2 Мінімально допустиме значення температури на внутрішній поверхні Тmin світлопрозорих
огороджувальних конструкцій житлових і громадських будівель при розрахункових значеннях температур
зовнішнього та внутрішнього повітря, прийнятих згідно з додатком В, повинно бути для
коробок, імпостів та штапиків віконних і дверних блоків, а також світлопрозорих зон, включаючи
зони дистанційних рамок, не менше ніж 6 °С, для виробничих будівель – не менше ніж 0 °С, а для
непрозорих зон та елементів, включаючи стулки, стояки та ригелі світлопрозорих фасадів,
непрозоре заповнення балконних дверей тощо – не менше ніж температура точки роси t
р за
розрахунковими значеннями температури й відносної вологості внутрішнього повітря, прийнятого
залежно від призначення будівлі відповідно до додатка В.
6.5 Виконання умов згідно з формулами (4) – (6) для огороджувальної конструкції, що проектується
чи обстежується, перевіряється за результатами випробувань теплотехнічних показників
згідно з ДСТУ Б В.2.6-17 (ГОСТ 26602.1),ДСТУ Б В.2.6-101 або за результатами розрахунків
теплотехнічних показників конструкції методами математичного моделювання теплових процесів.
6.5.1 Приведений опір теплопередачі R пр, м2 К/Вт, огороджувальної конструкції (для термічно
однорідних огороджувальних конструкцій – опір теплопередачі R , м2 К/Вт) при перевірці
виконання умови згідно з формулою (4) розраховують згідно з ДСТУ Б В.2.6-189.
6.5.2 Мінімально допустиме значення приведеного опору теплопередачі підлог по ґрунту
будівлі або опалюваного підвалу визначається згідно з розрахунками тепловитрат по ґрунту за
вимогами ДСТУ Б А.2.2-12, але у всіх випадках повинно забезпечуватися виконання вимог (5) – (6),
а для поверхні підлоги виконання вимоги (10).
6.5.3 Розрахункові параметри теплового режиму приміщень при оцінюванні теплотехнічних
показників огороджувальних конструкцій визначають в залежності від призначення будівлі та від
розрахункового вологісного режиму експлуатації приміщення згідно з додатком В.
6.5.4 Температурний перепад Tпр при перевірці виконання умови згідно з формулою (5) для
світлопрозорих огороджувальних конструкцій розраховують в залежності від їх коефіцієнта скління
згідно з А.2.2.
6.5.5 Температура внутрішньої поверхні термічно неоднорідної огороджувальної конструкції у
зонах теплопровідних включень, у кутах, укосах віконних і дверних прорізів, температура внутрішньої
поверхні
вmin світлопрозорих огороджувальних конструкцій при перевірці виконання умови
згідно з формулою (6) визначається на підставі розрахунків двовимірних або тривимірних температурних
полів.
6.6 Розрахункові значення теплофізичних характеристик матеріалів огороджувальних
конструкцій приймають згідно з ДСТУ Б В.2.6-189 або встановлюють експериментально згідно з
ДСТУ Б В.2.7-182.
6.7 Для житлових та громадських будівель перевіряють виконання умов:
– теплостійкості в літній період року зовнішніх огороджувальних конструкцій:

6.9 Виконання умов згідно з формулами (8) – (10) перевіряють за результатами розрахунків
згідно з ДСТУ-Н Б В.2.6-190 або за результатами випробувань: умови (8) – згідно з
ДСТУ Б В.2.6-100, умови (10) – згідно з ДСТУ Б В.2.7-276.
6.10 Повітропроникність огороджувальних конструкцій повинна відповідати вимогам згідно з
ДСТУ-Н Б В.2.6-191.
6.11 Будівлі енергетичного класу С, В або А та їх частини повинні бути спроектовані так, щоб
їх повітрообмін, виміряний відповідно до ДСТУ Б В.2.2-19, при різниці тисків між внутрішньою та
зовнішньою частиною будівлі 50 Па не перевищував значень кратності повітрообміну, наведених
в таблиці 7.

ДОДАТОК А
(обов'язковий)
СКЛАДАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПАСПОРТА БУДІВЛІ
А.1 Енергетичний паспорт складають під час розроблення проектів житлових та громадських
будівель при новому будівництві, реконструкції чи капітальному ремонті (крім будівель, в яких
здійснюється капітальний ремонт їх окремих елементів) з метою визначення розрахункових показників
енергетичних характеристик об'єктів будівництва та для проведення оцінки відповідності
зазначених показників установленим мінімальним вимогам до енергетичної ефективності будівель.
А.2 У розділі "Енергоефективність" у складі проектної документації перед складанням енергетичного
паспорта виконується обґрунтування конструктивних рішень елементів огороджувальних
конструкцій за умов відповідності вимогам (4) – (6) та визначення геометричних характеристик
будівлі, для яких встановлюються відповідні показники.
А.2.1 Мінімально допустиме значення опору теплопередачі внутрішніх конструкцій Rq min, що
розмежовують приміщення з розрахунковими температурами повітря, які відрізняються більше
ніж на 4 °С (теплі горища, стіни, перекриття, вікна тощо),і приміщень з поквартирним регулюванням
теплоспоживання визначають за формулою

Примітка 1. Загальна площа зовнішніх стін (з обліком віконних і дверних прорізів) визначається як
добуток периметра зовнішніх стін по внутрішній поверхні на внутрішню висоту будинку, що вимірюється від
поверхні підлоги першого поверху до поверхні стелі останнього поверху з урахуванням площі віконних і
дверних укосів глибиною від внутрішньої поверхні стіни до внутрішньої поверхні віконного або дверного блока.
Примітка 2. Сумарна площа вікон визначається за розмірами прорізів у світлі.
Примітка 3. Площа зовнішніх стін (непрозорої частини) визначається як різниця загальної площі зовнішніх
стін і площі вікон і зовнішніх дверей.
Примітка 4. Площа основного поля конструкції розраховується по внутрішній поверхні без урахування
зон, для яких визначені лінійні коефіцієнти теплопередачі згідно з ДСТУ ISО 10211-1, ДСТУ ISО 10211-2 та
ДСТУ Б В.2.6-189.
Примітка 5. Лінійний розмір (проекція) лінійного теплопровідного включення для розрахунку приведеного
опору теплопередачі визначається по межі стику зони з лінійним коефіцієнтом та основним полем конструкції.
А.3 Розроблення та складання енергетичного паспорта будівлі здійснюється згідно з
ДСТУ-Н Б А.2.2-13 за результатами розрахунків згідно з ДСТУ Б А.2.2-12.
А.4 Визначення питомої енергопотреби будівлі при складанні енергетичного паспорта здійснюється
згідно з 5.2.
А.5 Енергетичний паспорт будівлі є складовою частиною паспорта об'єкта будівництва,
прийнятого в експлуатацію.
А.6 Для житлових багатоквартирних будинків з приміщеннями громадського призначення
енергетичні паспорти складають окремо для житлової частини й кожного громадського блока.
А.7 Енергетичний паспорт будинку не призначений для розрахунків за комунальні чи інші
послуги, що надаються відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
А.8 Клас енергоефективності інженерних систем будинку повинен бути не нижчим за "С",
визначається згідно з ДБН В.2.5-67 і вказується в енергетичному паспорті будівлі.
А.9 Форму енергетичного паспорта будівлі наведено у таблицях А.1 – А.7.

ДОДАТОК В
(обов'язковий)
ТЕПЛОВОЛОГІСНИЙ РЕЖИМ ПРИМІЩЕНЬ, МАТЕРІАЛІВ У КОНСТРУКЦІЯХ
ТА ТЕМПЕРАТУРА ЗОВНІШНЬОГО ПОВІТРЯ ДЛЯ ТЕПЛОТЕХНІЧНИХ РОЗРАХУНКІВ

БІБЛІОГРАФІЯ
1. Закон України "Про будівельні норми" від 05.11.2009 № 1704-VI.
2. Закон України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004, 1875-IV